11.5. Види рубрик

Класифікація рубрик частково вже була подана (розділ 11.1). Крім того, рубрики класифікують і за іншими ознаками.

Залежно від того, куди входить рубрика (в основний текст чи апарат видання), їх ділять на системні та позасистемні. Системні рубрики відтворюють лише основний текст; позасистемні — елементи апарату видання: передмови, списки літератури, покажчики, додатки, післямови тощо, які не належать до наскрізної нумерації компо­зиційних одиниць основного тексту.

Залежно від того, чи відтворює рубрика тему композиційної одиниці, їх ділять на тематичні, напівнімі та німі, В тематичних відтворюють тему композиційної одиниці; в напівнімих — вказують лише назву рівня, до якого належить одиниця, та її порядковий номер ("Частина №\ "Розділ ТУ", "Підрозділ ТУ'); у німих — спеціальними засобами (спуском, порожніми рядками, зірочками гощо) лише фіксують, що в цій позиції є рубрика. Вважають, що абзацний відступ, який розділяє НФЄ, також є німою рубрикою.

Крім того, рубрики ділять на нумеровані та ненумеровани В нумерованих біля назви кожної рубрики стоїть її номер, а в ненумерованих — ні.

Є також рубрики, що, крім тематичних назв, містять назви композиційних рівнів ("Частина", "Розділ", "Підрозділ", параграф), а також рубрики, що назв цих рівнів не включають. Ті рубрики, що позначають частини, розділи, підрозділи та параграфи, як правило, включають у зміст.

Залежно від того, як розташовані рубрики стосовно основного тексту, їх ділять на перериваючі, паралельні та внутрітекстови Перериваючі відділяють одну композиційну одиницю від іншої та викликають паузу під час сприймання повідомлення; паралельні дають змогу реципієнтові сприймати рубрику паралельно з основним текстом; внутрі-текстові належать безпосередньо до основного тексту, а тому сприймаються як його складова частина. Таку класифікацію рубрик називають видавничою.

Поліграфічна класифікація виділяє рубрики: а) на окремій сторінці—шмуцтитули (основний текст, крім самої рубрики, на такій сторінці відсутній); б) на спуску сторінки— "шапки" (текст розташований внизу під рубрикою); в) збоку сторінки — "ліхтарики" (рубрика заверстана текстом лише справа чи зліва); г) упоперек сторінки — "поперечні" (текст розташований зверху та знизу рубрики); ґ) збоку сторінки — "кватирки " (рубрика із трьох боків — згори, знизу та зліва чи справа — заверстана текстом); д) всередині сторінки — "врізи " (рубрика із чотирьох сторін заверстана текстом).

1 Феллер м. Д. Структура произведения. М.: Книга, 1981. С. 20.

Наведені типи рубрик можна комбінувати різними способами.

11.6. Способи нумерації рубрик

Нумерація рубрик у повідомленні не є обов'язковою. Проте досить часто, щоби полегшити пошук потрібних композиційних одиниць і спростити посилання на них, рубрики нумерують.

Види нумерації рубрик. Нумерація рубрик може бути лінійною, ієрархічною (індексною) та комбінованою (лінійно-індексною). Лінійна нумерація передбачає, що всім композиційним одиницям згідно з місцем їх розташування в повідомленні при­своюють номери за порядком зростання. Індексна передбачає, що композиційні одиниці нумерують так, як і в лінійній, але окремо в межах кожного композиційного рівня і в межах своєї "гілки"; між номерами ставлять спеціальні розділювачі (найчастіше крапки). Комбінована нумерація дає змогу вводити для дворівневої композиції наскрізну нумерацію композиційних одиниць.

Способи нумерації рубрик. Лінійна нумерація може бути цифрова (позначена арабськими чи римськими цифрами) або літерна (позначена кириличними чи латинськими літерами). Недоліками такого способу нумерації є те, що: а) зміна номера однієї ком­позиційної одиниці (при видаленні одних чи вставленні інших) вимагає зміни номерів тих одиниць, які йдуть далі; б) для літерної нумерації кількість композиційних одиниць не може перевищувати кількості літер в алфавіті. При використанні літерної нумерації до тема­тичних рубрик часто додають назви композиційних рівнів: Розділ 1, Розділ 2, Розділ 3...; Розділ А, Розділ Б, Розділ В...; §1, §2, §3... тощо.

Індексна нумерація має кілька способів організації: індексна цифрова крапкова, індексна цифрова (або літерна) безкрапкова та індексна літерно-цифрова з використанням вербальних назв композиційних рівнів. Можливі й інші способи нуме­рації¹ , проте вони надто складні для реципієнтів і незручні в користуванні.

Індексна цифрова крапкова нумерація полягає в тому, що фрагменти кожного композиційного рівня нумерують арабськими цифрами від 0 до N і записують послі­довно, відокремлюючи крапками.

Приклад.

1. Ххххххх

1. Хххххххххх

2. Ххххххххх

2. Ххххххххххх

2.1. Хххххххххххх

1. Ххххххххх

2. Ххххххххх

2.2. Ххххххххххххх

3. Ххххххххххх

і т. д.

Отже, для внутрітекстових посилань номери розділів будуть зручними: 1.2; 2.1.2; 2.2 і т. д. Перевагою цього способу нумерації є також і те, що зміна номера рубрики однієї композиційної одиниці не призводить до перенумерації рубрик в інших "гілках". Наведений варіант індексної нумерації є найпоширенішим.