14.5.2. Синтаксична складність повідомлення

1 Цей загальновідомий приклад л. Б. Щерби ми, коли можна так сказати, "переклали" українською мовою та дещо модифікували для усунення виявлених лінгвістами деяких його недоліків.

² Термін "читабельність" походить від англійського слова "гсасІаЬіШу" (у перекладі — зрозумілість, доступність). У читабельності, крім складності, виділяють ще графічну форму подання повідомлення (шрифти, формати, виділення тощо). Графічний аспект читабельності розглянуто в розділі 9.3.

Поняття складності. Однією з мисленнєвих характеристик повідомлення є його "синтаксична" складність (іноді її називають ще читабельністю²). Синтаксична склад­ність повідомлення — це ступінь агрегації одних одиниць мови в інші (наприклад, літер — у слова, слів — у речення, речень — у НФЄ тощо). Можна сказати, що чим більшу кількість складових має певна лінгвістична одиниця (наприклад, слово чи речення), тим важче реципієнтові встановити зв'язки між цими складовими (літерами, словами чи реченнями)¹.

Існують дві групи методів визначення синтаксичної складності. До першої, яка легко піддається формалізації, належать метод Флеша і метод СКЕ8², а до другої, яка не формалізується, — метод питань і відповідей та метод резюме³.

Визначення синтаксичної складності для англомовних текстів. Метод Флеша визначає складність усього повідомлення чи його фрагмента (К) на основі такої формули:

К = 206,835 - 0,846ЛГ- 1,0151, (14-1)

де N— середня довжина кожних 100 слів тексту в повідомленні, складів; Ь — середня довжина речень, слів.

У табл. 14-3 подана кількісна характеристика різних значень К для англомовних текстів.

Таблиця 14-3

Кількісна характеристики повідомлень різної складності

N	Ь	К	Складність повідомлення
> 192	>29	0...30	Дуже важкий
167	25	31...50	Важкий
155	21	31...60	Не дуже важкий
147	\Т	61...70	Звичайний
139	14	71...80	Не дуже легкий
131	11	81...90	Легкий
<123	<8	91...100	Дуже легкий

Метод СКЕ8 визначає складність англомовних текстів за такою формулою:

Л = 0,39І/Р+ 11,8МІ + 15,59, (14-2)

де І—середня довжина речень у фрагменті тексту, слів; Р—довжина фрагмента, речень⁵; N— середня довжина слів у фрагменті, складів.

На нашу думку, метод СКЕ8 досконаліший, оскільки враховує ще один важливий показник, а саме — кількість речень у НФЄ. Проте цей метод не узгоджений із поданим у методі Флеша шкалюванням складності тексту.

¹ Слід сказати, що існує окремий розділ кібернетики — теорія складності, яку поки що в едитології не застосовували. На нашу думку, ступінь складності є однією з основних характеристик повідомлення. Тому, очевидно, на цьому критерії в майбутньому значною мірою буде базуватися процес редагування.

² Иванов Р. Н. Организация и методика информационной работьі. М: Радио и связь, 1982; Кіпсаісі К. У. еіс. Сотриіег гсасіаЬіІігу есіігіоп зузіст / ІЕЕЕ Тгапзасііоп оп ргоГеззіопаї сотітшпісаііоп. 1981. V. РС-24. № 1. Р. 38—41.

³ Иванов Р. Н. Организация и методика информационной работьі. М: Радио и связь, 1982.

⁴ В усномовному спілкуванні (радіо, телебачення, кіно) середня довжина речення не повинна перевищувати 12—13 слів (Справочник по инженерной психологии. М.: Машиностросние, 1982. С. 85).

⁵ Тут під фрагментом тексту розуміють або весь текст, або його частину (розділ), або НФЄ.

пропонують ознайомитися з повідомленням і відповісти на підготовані питання. За результатами відповідей визначають складність повідомлення (оцінки ставлять експерти).

В іншому неформалізованому методі (методі резюме) для повідомлення заздалегідь готують кілька варіантів резюме, з яких тільки одне найповніше відтворює зміст пові­домлення. Після того, як реципієнт прочитав текст, йому пропонують вибрати саме таке. Залежно від вибору реципієнта встановлюють кількісну оцінку складності повідомлення.

Визначення синтаксичної складності для україномовних текстів. Визначати складність за методом Флеша (/?), адаптованим до особливостей української мови, можна за формулою¹

Я = 206,835 - 0,283ЛГ - 5,9521, (14-3)

де N— середня довжина кожних 100 слів тексту в повідомленні, складів; Ь — середня довжина речень, слів.

Проте така адаптована формула не враховує впливу довжини НФЄ. Тому доцільніше використовувати трипараметричний метод, який враховує одночасно довжину слів, речень і НФЄ та є адаптованим до шкалювання Флеша². Розрахункова формула для такого методу має такий вигляд:

Я = 77,0/^+491,3/1 + 8,2/Р, (14-4)

де N— середня довжина слова у фрагменті тексту, літер; Ь — середня довжина речення у фрагменті тексту, слів; Р — середня довжина НФЄ (абзацу), речень.

Із числа неформалізованих для україномовних повідомлень можна використовувати також метод, запропонований Б. Н. Головіним. У цьому методі складність виводять із формули³

Я = [В(2К - 0,57)]/4£І, (14-5)

де І)—кількість повнозначних слів в уривку повідомлення; К—кількість простих речень в уривку повідомлення; Т — кількість відокремлених членів речення в уривку пові­домлення; Ь — кількість речень у повідомленні.

На підставі проведених експериментів Б. Н. Головін підрахував, що для казки складність становить 3,9, а для наукового тексту — 15,5.