11.7.2. Норми для рубрик

• Рубрика (назва) фрагмента повинна відповідати його темі.

Як свідчить видавнича практика, в багатьох випадках (за деякими оцінками до 10%) рубрики хибно описують тему композиційної одиниці чи навіть повідомлення. Контроль цієї норми базується на використанні логічного закону тотожності, тобто передбачає тотожність змісту рубрики з темою композиційної одиниці.

• Довжина рубрики (в кількості слів) не повинна перевищувати обсягу коротко-часової пам'яті групи реципієнтів, для якої призначене повідомлення, тобто 7±2 слова (див. розділ 14.3.2).

До числа винятків із цього правила належать понятійні повідомлення (наукові, технічні, ділові тощо).

¹ Іноді, коли фрагментам дають лише нумераційні назви (наприклад, Розділ 1, Розділ 2 і т.д.), їм можуть передувати короткі анотації, де вказують тему композиційної одиниці (див., наприклад, роман "Дон-Кіхот" Сервантеса). Але такий спосіб рубрикації для книг у наш час використовують рідко. Частіше його бачимо в газетах і журналах (ліди).

• Коли в рубриках повторюються однакові елементи тексту, їх слід усувати.

Приклад.

3. Інструментальні засоби КВП

1. Технічні засоби КВП

2. Програмні засоби КВП

3. Шрифтові засоби КВП

4. Ілюстраційні засоби КВП

5. Технологічні засоби КВП

6. Інформаційні засоби КВП

7. Лінгвістичні засоби КВП

Очевидно, що в цьому випадку з рубрик другого рівня слід видалити абревіатуру КВП (комп'ютеризація видавничого процесу), яка постійно повторюється, залишивши її в рубриці першого рівня.

• Лінійну нумерацію слід використовувати для однорівневих композицій, а ін­дексну — для багаторівневих.

• Треба використовувати:

• для найменш кваліфікованих реципієнтів — лінійні цифрові (на основі араб­ських цифр) нумерації;

• для реципієнтів середньої кваліфікації — комбіновані лінійно-індексні (наскрізні);

• для реципієнтів високої кваліфікації — всі інші види індексних нумерацій (цифровій нумерації слід віддавати перевагу перед літерною, а крапковій—перед безкрапковою).

• Чим нижча кваліфікація реципієнтів, тим більша потреба у використанні вербальних назв композиційних одиниць.

• Рубрики одного композиційного рівня повинні мати однакові назви.

Рубрики одного й того ж композиційного рівня в одній частині повідомлення не можуть називатися Розділами, а в другій — параграфами (§).

• Коли метою повідомлення є задоволення естетичних, емоційних чи пізнавальних потреб реципієнтів, тоді рубрики повинні мати форму називних речень. Крім того, коли метою повідомлення є задоволення пізнавальних потреб (детальне заучування матеріалу), тоді рубрики можуть мати форму речень-тез. Коли метою повідомлення є досягнення політичних або комерційних цілей, тоді рубрики можна оформляти у вигляді питальних речень¹.

• В індексній рубрикації графічне оформлення повинно засвідчувати, до якого композиційного рівня належить та чи інша рубрика.

Мильчин А. 3. Методика редактирования текста. М.: Книга, 1980. С. 164—166.

В основному тексті таке оформлення найперше слід реалізувати за допомогою різних кеглів, а після цього — за допомогою різних накреслень шрифтів. У змісті рубрики різних рівнів слід виділяти лівосторонніми втягуваннями різної величини (див. рис. 11-1). Внутрітекстові рубрики слід виділяти накресленням.

• Шмуцтитульні, "шапкові" та "поперечні" рубрики використовують у всіх видах повідомлень.

• Шмуцтитульні рубрики слід використовувати для найвищих композиційних рівнів тоді, коли повідомлення є складним, має великий обсяг, багаторівневу композицію чи складну верстку.

• Рубрики середніх композиційних рівнів слід оформляти у вигляді "шапок", а нижчих — у вигляді "поперечних" рубрик.

• "Ліхтарики", "кватирки" та "врізи" застосовують лише в окремих видах літератури ("ліхтарики" — у мистецьких, "кватирки" — у навчальних, а "врізи" — у публіцистичних виданнях, особливо газетах).

_12.

_{ЛОГІЧНІ}

_{НОРМИ РЕДАГУВАННЯ}

У повідомленні редактор повинен контролювати істинність тверджень, а також правильність означень, класифікацій, висновків, доведень та логічних зв'язків. Спосіб контролю істинності тверджень вибирають залежно від модальності повідомлення.