5.6. Структура вихідних відомостей в оригіналі

Вихідні відомості — це сукупність даних, які служать для однозначної ідентифікації видання і характеризують його за різними ознаками. Вихідні відо­мості — це наче конверт, у який вкладають саме повідомлення.

Основне завдання цієї групи компонентів полягає в тому, щоби забезпечити мож­ливість ідентифікації видання серед інших, що вийшли до моменту його публікування чи будуть опубліковані в майбутньому. Крім того, ці відомості повинні давати зацікавленим особам коротку додаткову інформацію про видання.

Як правило, у вихідні відомості входять:

—дані про осіб, які брали участь у готуванні видання (авторів, укладачів, упорядників, перекладачів тощо);

• заголовок (назва) видання;

• надзаголовкові дані;

• підзаголовкові дані;

• нумерацію (коли вона є);

• вихідні дані;

• класифікаційні індекси;

• знак охорони авторського права;

• міжнародні стандартні номери (І8В1Ч, І881Ч);

• випускові дані;

• адреси ЗМІ, причетних до публікування видання.

Для різних типів видань ідентифікуючі компоненти є різними. Усі ідентифікуючі компоненти складаються із записів, що включають окремі поля. Структуру і наповнення цих полів регламентують стандарти, а також закони.

5.7. Поліграфічна структура видання

Видання І

Розділи

І

Сторінки

Видавничий оригінал перетворюють у проект видання за допомогою команд поліграфічного оформлення. У традиційній технології конструювання видань — це вказівки конструктора на полях видавничого оргіналу, а в комп'ютерній — це команди поліграфічної системи, вставлені безпосередньо в саме пові­домлення на комп'ютерному носії інформації. Множину таких команд іноді називають ще "службовою" інформацією видання. Реципієнти ніколи її не бачать. Усю іншу інформацію, яку реципієнти візуально побачать (саме повідомлення), називають "основною" інформацією.

Стовпці

Абзаци І

Рядки

На етапі тиражування з проекту видання утворюють друкар­ську форму, копіюють її на носій інформації (найчастіше папір), брошурують, оправляють і отримують потрібну кількість при­мірників видання. Видання утворюють: знаки, рядки, абзаци, стовпці, сторінки, розділи та власне видання, тобто видання як ціле (рис. 5-9; порівн. з лінгвістичними, композиційними, інфор­маційними та логічними одиницями).

Знаки

Рис. 5-9. Підпорядкованість

поліграфічних елементів структури видання

Варто звернути увагу на те, що, незважаючи на частковий збіг, елементи поліграфічної структури (абзац, розділ та видання в цілому) не слід ототожнювати з такими одиницями лінгвістичної структури як НФЄ, блок чи дискурс. Достатньо лише одного прикладу: при наявності в НФЄ переліків ця єдність може містити кілька абзаців.

1 Партико 3. В. Комп'ютеризація видавничого процесу. К.: Вища школа, 1996.

Поліграфічна структура видання показана на рис. 5-Ю¹. На відміну від елементів авторського та видавничого оригіналів, які переважно є одномірними, усі поліграфічні елементи структури видання є двомірними.

1.8

кипвпЛ івїїзсі оіпігвібе у

12

т

9523