18.6.4. Зв'язність і поділ на абзаци

Одним із показників граматики тексту в НФЄ є надфразна зв'язності (С). Ґї визначають

за формулою

С = 2п І т (т 1),

(18-2)

де п — число пар речень в НФЄ, зв'язаних між собою надфразними зв'язками; т — кількість речень в НФЄ.

Установлено, що для лексичних зв'язків С становить: для наукових і технічних текстів — 0,60—0,80, для науково-популярних текстів — 0,40—0,55, для публіцистичних — 0,15—0,30⁴³. Крім того, С повинна бути різною залежно ще й від рівня кваліфікації різних груп реципієнтів.

Приклад. Надфразна зв'язність казки Л. М. Толстого "Лев і собачка", призначеної для дітей, є максимально високою⁴⁴ — 1,00.

Для автоматизації контролю правильності поділу тексту на абзаци можна викорис­товувати показники лівостороннього (С/Г ) та правостороннього (С/Г ) зв'язків. їх можна визначити з виразів⁴⁵:

(18-3)

та

VI = г₂1к

(18-4)

де г_х — кількість речень у відрізку к зліва від 5, які мають зв'язок з і-м реченням; г₂ — кількість речень у відрізку к справа від які мають зв'язок з /-м реченням; к — кількість речень у відрізку.

Абзацний відступ повинен бути в такій позиції між реченнями, коли 5 = С/^ - С/.^ переходить від від'ємних значень до додатніх⁴⁶.

18.6.5. Стиль

Для англійської та російської мов у ТП Місгозой ^огсі реалізовані деякі достатньо прості види стилістичного контролю. Для україномовних текстів частина функцій стилістичного контролю реалізована в уже згадуваній експериментальній СР "Редактор".

У СР "Редактор" для програмної реалізації були вибрані лише ті найпростіші норми, які не пов'язані з контролем семантики, а саме: контроль прийменників, сполучників, префіксів та часток, що впливають на милозвучність мови (наприклад, чергування прий­менників у—в, сполучників /—й — та, часток ся — сь тощо). Задача стилістичного контролю отримала таку цільову функцію: на границях повнозначних слів так модифікувати текст повідомлення, щоби кількість відкритих складів у ньому була максимальною. Обмеження полягало в тому, що на границях повнозначних слів під час виправлення збіг однакових звуків чи складів є забороненим.

У СР "Редактор" для проведення стилістичного контролю так само, як і для контролю пунктограм, розроблена спеціальна СКБД, призначена для укладання бази даних стиліс­тичних норм. Структура запису інформації в цій базі даних така:

—стилістичний індикатор;

• тип заміни (ціле слово, початок слова, кінець слова); —ланцюжок символів для заміни індикатора;

• умова для заміни у лівосторонньому контексті;

• умова для заміни у правосторонньому контексті;

• стиль, у якому дозволена заміна;

• винятки з норми;

• пояснення пропонованого виправлення.

Для формування бази даних (рис. 18-6) індикатори стилістичних ситуацій відбирали з урахуванням їх частотності, для чого було використано "Частотний словник сучасної української художньої прози". У самій базі даних записи впорядковували за ймовірністю їх появи в текстах повідомлень.

СР "Редактор" здійснює стилістичний контроль у діалоговому режимі: найперше вона запитує користувача про стиль, до якого належить повідомлення (користувач повинен вибрати один із чотирьох стилів). Далі СР виявляє у тексті відхилення від норми і пропонує користувачеві готові варіанти виправлень, які користувач може або приймати, або відкидати,заміняючи своїми (рис. 18-7). При бажанні користувач може отримати пояснення пропонованого виправлення (рис. 18-8).

Очевидно, що чергування в стилістиці — це аж ніяк не єдина група норм, контроль яких можна автоматизувати. Контролювати можна й показник багатства словника автора, тобто відношення кількості різних слів тексту повідомлення до їх загальної кількості (див. розділ 13.8).

Стилістичний контроль

н подалося у

^:;;:и подалось у

всім

З^Шн^Шт⁴⁷- Зашнигн все

ГТПояс

'Ж X Скасувати }

Рис. 18-7. Діалогове вікно СР "Редактор" для виправлення стилістичних помилок

Коментар

Коли у правосторонньому контексті постфікса ІІіі І«... СЯ» наявна літера, яка позначає голосний звук, то Шш і «...СЯ» слід замінити на «...СЬ». £

Рис. 18-8. Пояснення СР "Редактор" щодо пропонованого виправлення