18.8. Видавничі норми 18.8.1. Комп'ютерна коректура

У комп'ютерній коректурі можна виділити методи дублювання і методи контрольних розрядів. Методи дублювання базуються на перевірці самого оригіналу, а метод конт­рольних розрядів—на перевірці окремих порцій тексту оригіналу різними математичними функціями.

Метод дублювання. Контроль повідомлення методом дублювання найдоцільніше використовувати тоді, коли автор подає його в традиційному вигляді, тобто на паперовому носії, і коли має бути забезпечена найвища достовірність тексту (наприклад, для офіційних і довідкових видань, словників, енциклопедій, прейскурантів тощо).

Контроль методом дублювання полягає в тому, що послідовно — відповідно до зростання номерів знаків — порівнюють їх коди в двох варіантах одного й того ж повідом­лення. Якщо коди знаків тотожні, то їх вважають неспотвореними, в іншому випадку — спотвореними.

Технологічно коректуру методом дублювання здійснюють двома способами: 1) текст набирають двічі (наприклад, або два незалежні оператори, або оператор та СОЧ⁵⁰), а після цього два варіанти порівнюють від першого до останнього знака; 2) повністю набирають лише один варіант тексту (наприклад, за допомогою СОЧ); другий варіант вводять також (робить це, наприклад, оператор), але зберігають у комп'ютері не весь текст, а лише його послідовні порції обсягом 100—200 знаків, вміст яких весь час поновлюють, добираючи текст. Очевидно, що другий варіант ефективніший, оскільки оператор може одночасно здійснювати набирання й коректуру (виправлення) тексту.

Раніше контроль тексту методом дублювання здійснювали спеціалізованими техніч­ними пристроями, розробленими виключно для цієї мети, а в наш час — викорис­товують персональні комп'ютери, а в них — ТП. Така реалізація контролю тексту на комп'ютері програмними засобами надає персоналові більший сервіс. Зокрема, об'єктом опрацювання програми контролю може бути ідентифікація різних варіантів запису службової інформації, автоматичний пропуск спотворених знаків, автоматичне знаходження місця нового збігу знаків після останнього спотворення та ін. Прикладами автономних програм, які здійснюють такі операції, є так звані програми-компаратори, тобто програми-порівнювачі (наприклад, програма РС операційної системи М8-Б08). Зразками таких умонтованих програм є спеціальні функції порівняння файлів у ТП (наприклад, така функція є в ТП Місгозой ^огсі).

Ефективність контролю методом дублювання дуже висока. Теоретично її можна визначити так. Відомо, що ймовірність появи в тексті спотворення при набиранні його оператором становить від 1 до 2 спотворень на 1 тис. знаків. Тому, коли прийняти, що виникнення у двох операторів однакових спотворень є незалежною подією, то ефективність контролю повинна б становити 0,999—0,996. Однак на практиці виявляється, що між виникненням у двох операторів в одному і тому ж місці спотворення все ж є певний зв'язок. Тому, як показали отримані на практиці результати, ефективність контролю тексту методом дублювання становить близько 0,96 (для порівняння нагадаємо, що ефективність традиційної одноразової коректури становить близько 0,80).

Методи реконструкції при дублюванні. Після знаходження програмами конт­ролю спотворення на екрані висвічують два—чотири рядки різних варіантів тексту об­сягом приблизно 60 знаків у кожному. Коректор, натискуючи одну з двох заздалегідь виділених клавіш, вибирає той рядок, де нема спотворень. Таким способом можна виправ­ляти не тільки окремі літери в словах, а й цілі слова чи навіть невеликі речення. Якщо спотворення є одночасно в двох рядках тексту, то коректор робить виправлення вручну.

Методи з використанням контрольних розрядів. Контроль тексту за допомогою цього методу не доцільно здійснювати тоді, коли автор подає рукопис у традиційному вигляді, оскільки текст все одно доведеться набирати двічі, а ефективність контролю цим методом нижча, ніж при дублюванні. Цей метод доцільно застосовувати тоді, коли текст передають каналами зв'язку (наприклад, із ЗМІ — у друкарню чи з місця подій — у БВ газети каналами телефонного або супутникового зв'язку).

Суть контролю цим методом полягає в тому, що з кодів літер послідовних порцій тексту за певною, наперед обраною функцією вираховують так званий контрольний розряд і передають його разом із текстом. При отриманні тексту за тією ж функцією для цієї порції самостійно вираховують контрольний розряд і порівнюють його з отриманим. Відмінності в контрольному розряді свідчать про наявність у тексті спотворення.

Очевидно, що застосовувати такий метод можна тоді, коли вибрана функція відома і для того, хто передає текст, і для того, хто його отримує. Таких контролюючих функцій існує безліч. Від їх вдалого добору залежить ефективність контролю цим методом, але це вже сфера такої науки, як теорія інформації і кодування.

Обсяг порції тексту, якому присвоюють контрольний розряд, також істотно впливає на ефективність контролю: чим меншу порцію тексту контролюють, тим з вищою ефек­тивністю її можна проконтролювати. Здебільшого обсяг порції тексту визначають в 100— 500 знаків.

Ефективність контролю так само залежить і від величини контрольного розряду: чим більший контрольний розряд, тим вища ефективність контролю. В екстремальному випадку, коли кількість знаків у контрольному розряді дорівнює кількості знаків у порції тексту, цей метод за ефективністю контролю дорівнює ефективності методу дублювання.

Найпростіша функція для контролю тексту — контроль за модулем (наприклад, за модулем 11). При такій функції коди всіх знаків порції тексту підсумовують, потім цю суму ділять на 11, а частку від ділення (контрольний розряд) записують в кінці порції тексту і передають разом з ним.

Ефективність контролю методом контрольних розрядів може досягати 0,8—0,9 і більше.

При передаванні повідомлень каналами комп'ютерного зв'язку (наприклад, через Інтернет) перевірку всіх повідомлень здійснюють за допопомогою подібних методів контролю. Для цього, перш ніж розпочати передачу повідомлення, редактор лише повинен встановити потрібний режим.

Методи реконструкції при використанні контрольних розрядів. Використовуючи метод контрольних розрядів, місцезнаходження (локалізацію) спотворення в порції тексту коректор шукає здебільшого традиційними методами. Виправлення в цьому випадку здійснюють також вручну. Слід зазначити, що існують такі типи контрольних розрядів (самокоректуючі контрольні розряди), які дають змогу автоматично знаходити спотворення і автоматично з певною ефективністю виправляти їх. Проте використання таких методів пов'язане зі значними труднощами, зокрема необхідністю використання контрольних розрядів великої довжини (відносно контрольованої порції тексту). Ще одним методом автоматичного виправлення переданої порції тексту в комп'ютерних мережах є її повторна передача, але це вже — один із варіантів дублювання.