5.1. Багатоаспектність структури

В едитології, коли йдеться про структуру об'єкта редагування (авторського і видав­ничого оригіналів, конструкції видання, проекту видання, самого видання), традиційно вважають, що вона виражається лише у композиції¹. При цьому, як прийнято у літера­турознавстві, називають три типи композиції: оповідний, описовий та розмірковувальний (останній деколи іменують також науковим або логічним). Такий розгляд структури твору є одноаспектним, а тому надто вузьким.

На відміну від вказаного підходу ми, як і деякі інші дослідники², вважаємо, що об'єкт редагування треба розглядати одночасно в кількох, а не лише в одному аспекті (крім літературознавчого, у видавничому, лінгвістичному, логічному, поліграфічному та інформаційному). Всі ці аспекти структури є абсолютно рівноправними, а тому не можна допускати превалювання якогось одного (наприклад, літературознавчого, що маємо тепер) перед іншими. Такий підхід до структури твору будемо називати багатоаспектним.

Нижче розглянемо структуру авторського оригіналу (структура видавничого оригіналу ідентична до авторського) та структуру видання.

5.2. Видавнича структура оригіналу

На рис. 5-1 показана укрупнена, а на рис. 5-2 — детальна видавнича структура об'єкта редагування — оригіналу³.

¹ Сикорский Н. М. Теория и практика редактирования. 2-е изд. М.: Вьісшая школа, 1980; Мильчин А. 3. Методика редактирования текста. 2-е изд. М.: Книга, 1980; Григораш Д. С. Теорія і практика редагування газети. Л.: Вид-во ЛДУ, 1966.

² Феллер М. Д. Структура произведсния. М.: Книга, 1981.

³ Партико 3. В. Комп'ютеризація видавничого процесу. К.: Вища школа, 1996.

⁴ У склад обов'язкових компонентів входить також службова інформація, яку використовують для конструювання видання, але безпосередньо у саме видання вона не входить. До неї належать, наприклад, команди поліграфічного оформлення тексту, верстання тощо.

Видавничу структуру утворюють компоненти двох типів: а) обов'язкові (основний текст, вихідні відомості⁴); б) необов'язкові, або факультативні (масиви рубрик, змісту, колонтитулів, ілюстрацій, таблиць, формул, покажчиків та приміток). За іншою кла­сифікацією в об'єкті редагування виділяють вихідні відомості, текстові компоненти, нетекстові компоненти й апарат видання.

5*

67

Ядром текстових компонентів є основний текст, до якого посиланнями (адресами) наче прив'язані всі інші компоненти видання. З видавничої точки зору основний текст є одномірним ланцюжком символів фіксованої довжини. Крім основного тексту, до текстових компонентів належать масиви приміток, додатків, змісту і т. д. Поряд з цими одномірними компонентами у видавничу структуру входять і нетекстові двомірні компоненти — масиви формул, таблиць та ілюстрацій.

Перелічені вище масиви складаються з окремих елементів (масив рубрик — з окремих рубрик, масив приміток — з окремих приміток і т. п.). Кожен елемент масиву також є ланцюжком символів фіксованої довжини. їх довжини найчастіше на кілька розрядів менші, ніж основний текст.

ВИХІДНІ ДАНІ

р₂

Рп

і	Фі
	Ф2
о
1	...
МАС
	Ф,п

ВИХІДНІ ВІДОМОСТІ

ТИТУЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

оА-Д­

п,

₇

	Рі	N
	?2	N
§
го
МАСИ
	Р„	N

І.		Е.
І2 1		Е2
	*		\СИВІЛ
Іг

і	Кі
	ю
І	...
і	Кі

і	С.	N
	с2	N
8	.
І
	о	N

Г-<Е)-

-©-

-©­

т.

Рис. 5-2. Детальна видавнича структура об'єкта редагування ЦА— початок і кінець авторського оригіналу; А— команда; ®, Р₍— посилання на рубрику і сама рубрика (і = 1,2,3—п); ®, Ф_і— посилання ь формулу і сама формула (і = 1,2,3...т); ®, П_у— посилання на примітку і сама примітка (V = 1,2,3...!); ©, К — посилання на колонтитул і сам колонтиту (Г= 1,2,3...1); ©, С_с— посилання на елемент тексту для покажчика та сам елемент (е = 1,2,3...сі);©, І — посилання на ілюстрацію та сама ілюстраці (Я = 1,2,3...г); ©,Е_ч— посилання на експлікацію до ілюстрації ц та сама експлікація; © , — посилання на таблицю та сама таблиця (\у = 1,2,3...з); N -номер сторінки, на якій розташований елемент видання.

У достатньо простих виданнях масиви факультативних елементів можуть бути не пов'язані між собою (як на рис. 5-1). Проте у виданнях складніших елементи одного масиву можуть включати посилання на елементи іншого (рис. 5-3). Наприклад, у зміст можуть входити рубрики, у таблиці — ілюстрації, в примітки—таблиці чи формули і т. п.

Елементи деяких масивів (рисунки, формули, таблиці) можна готувати як безпосередньо під час набирання основного тексту, так і окремо від нього.