11.2.7. Ієрархічна композиція

При ієрархічній будові кожну композиційну одиницю (рис. 11-10) позначають індексним кодом (див. способи нумерації в розділі 11.6).

Ієрархічну композицію характеризують такими показниками:

— максимальна кількість композиційних рівнів;

— середня кількість композиційних рівнів, тобто середня кількість рівнів від вер­шини дерева до найдальшої композиційної одиниці для всіх гілок дерева;

— максимальна кількість композиційних одиниць на одній гілці дерева;

Повідомлення

10

11

12

1.1

1.2

1.3

1.4

6.1

6.2

6.3

6.4

10.1

10.2

10.3

10.4

6.1.1 6.1.2 6.1.3 6.1.4 6.3.1 6.3.2 6.3.3 6.3.4

Рис. 11-10. Ієрархічна композиція

— середня кількість композиційних одиниць на всіх гілках дерева одного и того ж рівня (ступінь "галуження" гілки дерева);

— середня кількість композиційних одиниць на всіх гілках дерева усіх рівнів. Ієрархічна композиція виникла і почала розвиватися порівняно недавно наприкінці

XIX—на початку XX ст.). Зараз ієрархічна композиція набула надзвичайної популярності і її широко використовують у науковій, технічній, діловій та інформаційній літературі.

11.2.8. Архівна композиція

Архівна композиція має такий вигляд, як і описова: М = <К_у К₂, К_г ... К>, де / = Р(0). її істотна відмінність полягає в тому, що порядок розташування композиційних одиниць у ній задає тільки й винятково алфавіт тієї мови, якою написано повідомлення. Використання інших алфавітів можливе лише в тому випадку, коли в повідомленні є фрагменти іншими мовами (наприклад, у предметному покажчику окремо подають слова кирилицею та латиницею).

Архівну композицію найчастіше використовують у довідковій літературі — слов­никах, енциклопедіях, довідниках (телефонних, адресних), каталогах тощо. Крім того, архівний тип композиції широко використовують в апаратах видань — покажчиках (предметних, іменних), списках літератури тощо.

Знаючи позначення (ім'я) композиційної одиниці (слово, прізвище, назву деталі) та алфавіт, кожен реципієнт може вирахувати місце розташування (адресу) та розшукати її в повідомленні. В архівній композиції розрізняють два тали адрес: 1) абсолютні (наприклад, у предметному покажчику до книги вказують номер сторінки, на якій використано той чи інший термін); 2) відносні (наприклад, біля слова дають вказівку: див. Хххххххххх, де літерами Хххххххххх позначають інше слово, що є в цьому ж повідомленні).

Структура архівної композиції передбачає, що таке повідомлення сприймають не в повному обсязі, а лише частково (наприклад, із енциклопедії чи словника — тільки окремі статті).

11.2.9. Гіпертекстова композиція

Гіпертекстову композицію традиційно використовують у вигляді посилань на інші компоненти видання — розділи, таблиці, формули, ілюстрації, додатки, примітки тощо (рис. 11-11). Ланцюжки таких посилань можуть бути достатньо довгими (в основному тексті може бути посилання на примітку, в примітці — посилання на додаток, у додатку— посилання на формулу в певному розділі повідомлення і т. д.).

Слово_1

Слової

Слово_1

Слово 1

По­каж­чик

7.1 -> 7.2

->7.10

2.1

2.2

2.3

2.4

Рис. 11-11. Гіпертекстова композиція

Гіпертекстова композиція передбачає процедури перевірки деяких даних, залежно від чого реципієнт вибирає один зі шляхів сприймання повідомлення. Ще однією харак­терною ознакою цього типу композиції є те, що вона дає змогу відразу ж отримати пояс­нення до потрібного слова чи словосполучення.

Приклад. У підручнику після перевірки даних (суми набраних балів за вивчений матеріал) сприймання може йти за двома різними варіантами: за першим варіантом (слабкі знання) реципієнта скеровують до повторного опрацювання погано засвоєних тем, за другим (добрі знання) — до сприймання наступної теми.

Гіпертекстову композицію використовують у підручниках із найрізноманітніших дисциплін для вищої школи (наприклад, для книжок-самоучителів, для підручників, написаних за методикою "програмованого навчання"). Цю ж композицію часто вико­ристовують у технічній літературі (наприклад, в інструкціях користувачів найрізнома­нітніших технічних пристроїв).

У зв'язку з використанням в Інтернеті електронних видань (книг, журналів, газет) гіпертекстова композиція набула надзвичайно широкого розповсюдження. Вже зараз в Інтернеті це практично єдиний, панівний тип композиції.