11.2.2. Діалогова композиція

Для цієї композиції характерно те, що кілька (2,3,4 ... к) учасників (А, В, С, В...) комунікативного акту виголошують по одній репліці, а далі комунікативний акт послідовно (лише у прямій хронології) повторюють п разів (11-7).

М

Композиція зі строго визначеним порядком виголошення реплік учасників комуні­кативного акту не є обов'язковою. Учасники можуть подавати репліки й хаотично. Це певним чином залежить від їх кількості: чим вона більша, тим хаотичнішим може бути порядок виголошення реплік. Іноді перед початком діалогу подають опис учасників кому­нікативного акту.

Приклад. Надзвичайно поширеним цей тип композиції був у античні часи (саме так античні вчені компонували наукові трактати). У наш час діалогова структура властива драматургічним творам, деяким діловим документам (протоколам, звітам;, публіцистичним матеріалам (інтерв'ю для радіо, телебачення й газет).

Діалогова композиція, як і оповідна, може бути як без прогалин (наприклад, інтерв'ю), так і з прогалинами у часі (драматичні твори).

11.2.3. Вкладена композиція

Суть вкладеної композиції полягає в тому, що композиційні одиниці повідомлення вкладають одну в другу за принципом російської національної іграшки "матрьошки" (рис. 11-8).

Сюжет 1

Сюжет 2

Сюжет З

Сюжет п

_м

Рис. 11-8. Вкладена композиція

Вкладену композицію використовують порівняно рідко, проте вона надає творові певної екзотичності. Типовим прикладом такої композиції можуть виступати деякі казки В. Гауфа.

Звичайно, основним обмеженням такої композиції виступає ступінь вкладеності одних сюжетів в інші. Це ставить певні освітні вимоги перед реципієнтами, щодо можливості сприймати таку композицію.

11.2.4. Циклічна композиція

Суть циклічної (кільцевої) композиції полягає в тому, що окремі композиційні одиниці повідомлення весь час повторюються, додаючи при кожному повторенні якийсь новий елемент (рис. 11-9). У такий спосіб, сюжет, незважаючи на лінійне розташування композиційних одиниць, розгортається ніби за колом: він весь час повторюється, додаючи при кожному новому циклі щось нове, а після певного циклу — завершується.

Основною характеристикою циклічної композиції є кількість циклів (повторень композиційної одиниці).

	Новий елемент
	повторення

Повторювана композиційна одиниця

Рис. 11-9. Циклічна (кільцева) композиція

Типовим прикладом циклічної композиції є твір І. Франка "Казка про ріпку". В цій казці основна дія (виривання ріпки) повторюється сім разів, проте кожен раз з додаванням ще однієї дійової особи, кількість яких зростає щораз на одну від однієї до семи.

Циклічний вид композиції властивий, як правило, дитячим та фольклорним повідомленням. Для дитячої літератури це зумовлено тим, що в циклічній композиції ті елементи повідомлення, які повторюються, реципієнти (діти) краще запам'ятовують. Для фольклору це зумовлено тим, що письма в давні часи не було, проте потреба передавати інформацію (фольклор) існувала, а найкращим способом запам'ятовування були повторення, зокрема циклічні.