№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
Якщо раб царя Угаріта, або син Угаріта, або який-небудь раб раба царяУгаріта підніметься і проникнена землю хапіру Со- нця [тобто хеттського царя], то великий цар його не прийме, він віддасть його царю Угаріта. Якщо сини Угаріта куплять кого-не- будь за срібло з іншої країни,а він втече з Угаріта і піде в хапіру, то великий цар йогоне прийме, він віддасть його царю Угаріта.
№5 Моавітська стела
Базальтова стела з написом моавітського царя Меси була знайдена в 1868 р., в околицях Дібана — біблійного Дібона (20 км на схід від Мертвого моря, суч. Іорданія) прусським місіонером і мандрівником Ф.А. Кляйном. Між французькими і англійськими агентами виникла суперечка за цю пам'ятку — і ті, і другі хоті- ли купити її в бедуїнів. Коли в суперечку втрутилися турецькі власті (Іорданія належала тоді Туреччині) і заявили свої права на цінну знахідку, то роздратовані бе- дуїни, не бажаючи віддавати задарма пам'ятку, знайдену на їх території, розбили її. На щастя, до того часу вже була зроблена точна прорисовка стели і копія з па- п'є-маше, що дозволило відновити оригінал. Більша частина фрагментів пізніше була зібрана, перевезена в Париж і вміщена в Луврському музеї. Текст написаний моавітським діалектом ханаанейської мови, дуже схожим з давньоєврейською мовою. Він надзвичайно цікавий з палеографічної точки зору, бо знайомить нас з одним з найдавніший варіантів фінікійського алфавіту.
Моавітська історія відома головним чином з Біблії, де особлива увага приділяється відношенням Моава з Ізраїлем. Єдине власне моавітське документаль- не джерело — це «Моавітська стела», визнана найважливішою пам'яткою давньосемітської історії. На камені вміщено напис, зроблений Месою, царем Моаву (ІХ ст. до н.е.), в ознаменування одержаних ним перемог над Ізраїлем. Моавітяни і євреї були етнічно споріднені одні одним, що відображено і в біблійній традиції, де повідомляється, що Моав і Аммон — нащадки Лота, племінника Авраама. Мова моавітян також була близька до давньоєврейської. Головним божеством моавітян був Хемош. Звичайно, Моав і Ізраїль ворогували один з одним, однак наставали і мирні часи, на що вказує, наприклад, Книга Руфі, в якій моавітянка Руфь стає прародителькою царя Давіда. В історії євреїв Моав з'являється ще під час їхніх блукань в пустелі (ХII ст. до н.е.): Валак, цар Моава, боячись ізраїльтян, закликає пророка Валаама, щоб він їх прокляв. Пізніше, в епоху суддів (ХI ст. до н.е.), моавітяни гнобили ізраїльтян, поки Аод не вбив царя Моава Єглона. Саул одного ра- зу здобув перемогу над моавітянами, а за царя Давіда вони стали данниками Ізраїлю. Статус моавітян відразу після поділу царства неясний, однак вони платили данину Амврію (ІХ ст. до н.е.), царю Ізраїлю (Північного царства). В правління сина Амврія, Ахава (874-853 рр. до н.е., або після його смерті), повстання проти із- раїльтян підняв Меса, цар Моаву, і, згідно «Моавітської стели», одержав рішучу перемогу. Можливо, Ієровоам II знову підкорив собі Моав. Книги пророцькі свід- чать, що Моав досяг розквіту після падіння Північного царства (722 р. до н.е.), а після падіння Ієрусалима (586 р. до н.е.) зник, розчинившись в Ахеменідській Пе- рсії.
Напис детально розповідає про війни Моаву з Ізраїльським царством. У втраченій заключній частині, можливо, говорилось про невдалий похід ізраїльтян і іудеїв на столицю Моаву Кір-Харешт, про що докладно розповідається в Біблії (IV Книга Царств, III).
Я, Меса11, син Кемошмалаха, цар Моáва1, дібонянин2. Батько мій царював над Моавом тридцять років, а я воцарився після
1 Акі-Тешуб — очевидно, попередній цар Туніпа.
2 Азіру — син і спадкоємець вищезгаданого Абді-Ашірти, цар Амурру, держави, що лежала між р. Оронтом і берегом Середземного моря.
3 Хатті — тобто в країні хеттів. Як видно, Азіру передає хеттам шпигунські відомості про Туніп.
4 Ні — місто в Північній Сірії, мабуть, на правому березі Євфрату.
5 Зміст фрази не зовсім ясний. Можливо: «коли він відступиться від нашого володаря».
6 Сумур (Сіміра) — фінікійське місто на північ від Бібла.
7 Фараон Ехнатон, одержавши відомості про зраду Азіру, викликає його в Єгипет. Азіру ухиляється від подорожі, але обіцяє прибути з доповіддю про свою діяльність пізніше.
8 Хані — посол фараона.
9 Як видно, фараон наказав Азіру відбудувати зруйноване ним місто.
10 Нухашше — місто в Північній Сірії. Місцеположення невідоме.
11 Моавітський цар, згадуваний в Біблії. Він платив данину вівцями і ягнятами ізраїльському царю Ахаву (874-853 рр. до н.е.), але після смерті цього царя, ско-
нього. І спорудив я це святилище Хемошу3 в Корхо — святилище спасіння, бо врятував він мене від всіх царів і дав мені натіши- тися загибеллю всіх ворогів моїх.
Амврій4, цар Ізраїля, — він гнобив Моав багато днів, бо гнівався Хемош на землю свою. І заступив його син його5, і сказав
також він: буду гнобити Mоав! В мої дні він сказав так. Але я натішився загибеллю його і дому його, Ізраїль зовсім загинув наві- ки6. І оволодів Амврій землею Махдеби і жив в ній Ізраїль протягом його дніві половиниднів його синів— 40 років; іповернувїї Хемош в мої дні. І збудував я Баал-Меон7, і зробив в ньому водойму. І збудував я Кірьятен [суч. Карьятен на півдні Моава].
І мужі Гадові8 споконвіку жили в землі Астарот9. І збудував собі цар ізраїльський Астарот; але я воював проти цього міста,
і здобув його, і перебив весь народ міста на посвятуХемошу і Моаву. І полонив я звідти жертовник бога його, іприволік його пе- ред лице Хемоша в Керіот10; і оселив я в ньому людей з Сарону11 і людей з Махароту. І сказав мені Хемош: іди, забери Нево12 від Ізраїлю, і я пішов вночі, і бився проти нього від світанку до полудня, і здобув його, і перебив його весь — 7 тис. мужів і юнаків, жінок і дівчат, і рабинь,бо Аштар-Хемошу прирік я його. І я взяв звідти жертовні посудини Йáхве і поставив їх перед Хемошем.
А цар ізраїльський збудував Яхас13 і жив вньому, коли воював зі мною, і прогнав його Хемош від лиця мого. І я взяв з Моа- ва двісті чоловік —всіх обраних його, і підняв їх проти Яхасу, і здобув його, щоб приєднати до Дібону.
Я збудував Карху, стіну з дерева і стіну міцну; я збудував браму її, я збудував башти її. Я збудував царський дім. Я зробив два басейни, наповнюваних всередині міста, і джерело всередині міста. Цистерни не було всередині міста, в Карху; я сказав всьо- му народові:«Зробіть собі кожний цистерну в своєму домі, а я прорубаю рів в Карху за допомогою полонених ізраїльтян. Я збуду- вав Арур14 і провів дорогу через Арнон15. Я збудував Бет-Бамат16, бо він був зруйнований; я відбудував Бесер17, бо він був в руї- нах... ...Дібону — п'ятдесят мужів, бо весь Дібон був мені покірний. Я управляв ... сотнями в містах, які я приєднав до країни. Я відбудував Махдебу, і Бет-Дівлатен18, і Бет-Баалмеон, і спорудив я там ... дрібний, скот країни. І Хоранен жив вньому...
...сказав мені Хемош: зійди, воюй проти Хоранена. І я зійшов і...
...і повернувйого Хемош в мої дні. І ...звідти ... і я ...