Грецькі автори про досягнення фінікійців

Грецькі автори з великою повагою говорять про досягнення фінікійців в різних галузях науки. Проте багато з того, що вважалось фінікійським, насправді було запозичене фінікійцями в єгиптян і вавілонян. Недарма царьок Бібла Закар-Баал (див. «Подорож Уну-Амона») визнавав, що наука і мистецтво вийшли з Єги- пту і проникли в його країну. Тому фінікійці переважно були посередниками в культурних відносинах Сходу і Європи. Крім того, вони розвивали і поповнювали знання, набуті від інших народів. Особливо великі їх досягнення в сфері географічних відкриттів. Як видно з наведеного далі повідомлення Геродота, вони перші, і притому єдині з усіх стародавніх народів, проникли в південну півкулю.

[1. Страбон. Географія, XVI, 2, 24]

Сідоняни¹ змальовуються як люди дуже досвідченів багатьох мистецтвах,яксвідчить і поет[тобто Гомер]. Крім того, вони займалися астрономією і арифметикою, почавши з лічби і нічного мореплавання; бо і те і друге обов'язкове для купців і моряків; так само кажуть, що геометрія — це винахід єгиптян², породжений вимірюванням землі, яке змушує робити Ніл, руйнуючи межі під час поводей. Вважається, що ця умілість прийшла до еллінів від єгиптян, а астрономія і арифметика — від фінікійців³. В нині- шній час можна запозичити в цих містах багато всякої іншої мудрості. Якщо вірити Посідонію⁴, то і вчення про атоми стародавнє і належить сідонянинові Моху, який жив до троянських часів⁵. Проте облишмо старовину; а в наші часи з Сідона вийшли видатні філософи: Боет, з яким ми разом займалися арістотелевою філософією, і Діодот⁶, брат його; з Тіра ж Антіпатр⁷ і незадовго до нас Аполлоній⁸, що видав список філософів і книг від Зенона⁹.

[2. Геродот. Історія, V, 58]

Прийшовши з Кадмом¹⁰ і заселивши цю країну, фінікійці, серед яких були і Гіфереї¹¹, принесли еллінам і багато інших знань, між іншим, і письмена, що раніше в еллінів, як мені здається, не існували; спочатку ті, якими користуються всі фінікійці; потім коли минув час, разом зі змінами в мові вони змінили і начертання письмен. В той час більшість місць навколо них населя- ли з еллінів іонійці¹², які, перейнявши від фінікійців письмена і змінивши небагато з них, стали користуватися ними. При цьому, як і вимагала справедливість, користуючись ними, говорили, що оскільки вони введені в Елладі фінікійцями, то через те і названі фінікійськими. Здавна іонійці і книги називають шкірами, тому що при певній рідкісності книг, написаних на папірусі¹³, вони ко- ристувалися і овечою і козячою шкірою: ще і в мій час¹⁴ багато з варварів пишуть на такій шкірі¹⁵.

[3. Геродот, Історія, IV, 42]

Цілком ясно, що Лівія¹⁶ омивається водою з усіх боків, крім тієї частини її, яка суміжна з Азією¹⁷; це перший з тих, кого ми знаємо, показав Нехо¹⁸, цар єгиптян, який, коли перестав копати канал, що тягнеться з Нілу в Аравійську затоку [тобто Червоне море], послав фінікійських мужів, наказавши їм проплисти назад через Гераклові Стовпи [суч. Гібралтар], поки вони не прибудуть в Північне море¹⁹ і, таким чином, в Єгипет. Отже, вирушивши, з Еритрейського моря²⁰, фінікійці попливли Південним морем; а коли наставала осінь, вони, приставшидо берега, кожного разу засівали землю, в якому б місці Лівії вони, пливучи, не спинялися, і чекали врожаю; а зібравши хліб, вони пливли далі, так що, обійшовши за два роки на третій рік Гераклові Стовпи, вони прибула в Єгипет. І говорили, як мені здається, неправду, хоч, звичайно, іншому кому-небудь це, можливо, і здається правдою, нібито, пливучи навколо Лівії, вони мали сонце справа²¹. Так ця країна вперше стала відома.