- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№4 Фань є хоуханьшу
Фань Є (398-445 рр.) успадкував у Сима Цяня і Бань Гу метод викладу історії переважно через біографії діячів минулого; його «Пізня ханьська історія» складається з 10 «Записів», 10 «Оглядів» і 80 «Життєписів».
Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
В шестой год эры правления Цзянь-у1, в 11-м месяце, в день дин-ма, был издан рескрипт о том, что все обращённые при Ван Мане2 в государственных рабов и рабынь, должны быть освобождены и стать простолюдинами, если прежними законами не было предусмотрено наказания за совершённые ими преступления.
В седьмой год эры правления Цзянь-у, в пятом месяце, вдень цзя-инь, был издан рескрипт о том, что продавшие себя в раб- ство из-за голодаи насильно проданные в рабство разбойниками изЦинчжоу3 и Сюйчжоу4, а также отданные в наложницы,могут остаться у своих хозяев или уйти по своему усмотрению. Тот, кто будетсилой препятствоватьэтому, подлежит наказанию в соот- ветствии с законом о продаже людей.
В 11-й год эры правления Цзянь-у, весной, во втором месяце, в день цзи-мао, был издан рескрипт, гласивший: «Суть Неба и Земли заключается в том, что человек превыше всего. Поэтому нельзя снижатьнаказания тем, кто убивает рабов и рабынь».
В восьмом месяце того же года, в день гуй-хай, был издан рескрипт, гласивший: «Осмелившиеся клеймить рабов и рабынь подлежат наказанию по закону, а заклеймённые должныбыть освобождены и стать простолюдинами».
Зимой того же года, в десятом месяце, в день жэнь-у, был издан рескрипт о том, что статут о смертной казни рабу или ра- быне, стрелявшим в свободного и ранившим его, отменяется.
В 12-й год правления Цзянь-у, в третьем месяце, в день гуй-ю, был издан рескрипт о том, что все насильно обращенные в рабство в Лунси* и Шу, сами подавшие жалобы, и те, о ком судебные чиновники не сообщили по инстанции, подлежат освобож- дению.
В 13-й год эры правления Цзянь-у, зимой, в 12-м месяце, в день цзя-инь, был издан рескрипт о том, что все насильно про- данные в рабство в Ичжоу*, начиная с восьмого года5, подлежат освобождению. Та, которая стала наложницей, но хочет покинуть своего хозяина, может сделать это по своему усмотрению. Если же кто-нибудь будет силой чинить тому препятствия, он подле- жит наказанию в соответствии с законом о насильственной продаже людей в рабство подобно тому, как это было сделано в отно- шении областей Цинчжоу и Сюйчжоу.
В 14-й год эры правления Цзянь-у, в 12-м месяце, в день гуй-мао, был издан рескрипт о том, что рабы и рабыни в областях Ичжоу и Лянчжоу6, подавшие жалобы в суд начиная с восьмого года, всеподлежат освобождению. Хозяевам, купившим их,стои- мость рабов не возмещается.
Глава ХХХII. Жизнеописания десяти ванов, потомков императора Гуан У-ди
...Цзинаньский Ань-ван Кан7 накопил большое богатство, во множестве строил дворцы, количество рабов и рабынь достиг- ло у него 1400, лошадей в конюшнях — 1200, собственных полей — 800 цинов8...
№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
)
В маєтках знатних людей з'єднані разом кількасот домів, їх родючі поля займають всю землю, рабів і рабинь тисячі юрб, а рабів із злочинців у них лічать на десятки тисяч. Їх човни, вози і торгаші роз'їжджають кругом на всі чотири сторони, мають збитки і наживають, нагромаджують і ховають, повно їх у столиці і в містах. Коштовних подарунків і дорогих товарів не можуть вмістити величезні будови, на коней, корів, овець, свиней не вистачає гір і долин. Чарівними юнаками і красивими жінками пере- повнені розкішні зали. Співачки і музикантки стоять рядами у далеких покоях. Гості чекають прийому і не сміють увійти. Коляс- ки і вершники стикаються один з одним і не сміють в'їхати. М'ясо корів, овець, свиней не встигають з'їсти, і воно протухає. Вино чисте і густе10 не встигають випивати, і воно псується. Він тільки-но погляне, а людивже слідкують за йогопоглядом, зрадіє чи
1 Цзянь-у — эра правления императора Гуан У-ди (25-57 гг.), продолжавшаяся с 25 по 56 г.
2 Ван Ман — сановник, узурпировавший императорский трон Хань и основавший династию Синь; период его правления (9-25 гг. н.э.) отмечен резким обост- рением социальных отношений.
3 Цинчжоу — административная область в восточной части империи Хань, на территории совр. Шаньдуна.
4 Сюйчжоу — административная область в восточной части Ханьской империи, главным образом на территории совр. провинции Цзянсу.
5 Имеется в виду восьмой год эры правления Цзянь-у, т.е. 32 г.
6 Лянчжоу — административная область в Древнем Китае, находилась в пределах совр. провинции Гуанси.
7 Ань-ван Кан — сын императора Гуан У-ди. В 40 г. получил наследственное пожалование в Цзинани.
8 Цин=4,7 га.
9 «Жовті пов'язки» раніше помилково називали «жовтими тюрбанами», хоч китайська пов'язка на голову не схожа з мусульманським тюрбаном.
10 Найкраще вино, як, напрклад, для жертвоприношення, то переганялось тричі.
розгнівається, а людей уже турбує його настрій. В усьому цьому — безмежна насолода знатних, в усьому цьому — розкішне ба- гатство начальників. І той, хто спритно обдурить, — доб'ється свого. А коли доб'ється, це не вважається злочином...
[2. Правління імператора Лін-ді (168-189 рр.)]
В перший рік правління Чжунпін [184 р. н.е.], в другому місяці, Чжан Цзяо, родом із Цзюйлу1, назвав себе «Жовтим не- бом». Йому підкорилась армія в 360 тис. чоловік. Всі вони наділи жовті пов'язки і повстали в один день. У відповідь на їх заклик населення Аньпіна2 і Ганьліна3 схопило своїх князів. Втретьому місяці полководця Хе Цзиня,правителя Хенані, призначено голо- внокомандуючим. На міські башти зібрані війська. Призначені коменданти восьми найважливіших застав. Оголошена велика ам- ністія арештованим вченим, повернуті всі заслані. Тільки Чжан Цзяо не одержав амністії. Оголошено указ всій знаті і сановникам виставити коней і самостріли, підняти синів і внуків командирів і чиновників, які знають тактику бою, і послати до чиновників, що відають вербуванням солдатів. Полководця Лу Чжи послано в похід проти Чжан Цзяо. Полководців Хуанфу Сун і Чжу Цзюнь послано в похід в область Інчуань4 проти «Жовтих пов'язок». «Жовті пов'язки» в Наньяні5 на чолі з Чжан Маньченом напали і вбили правителя області Чу Гуна.
Влітку в четвертому місяці... Чжу Цзюня розбив воєначальник «Жовтих пов'язок» Бо Цай. В області Жунань6 «Жовті пов'я- зки» завдали поразки правителю області Чжао Цяню в Шаоліні. В Гуаняні «Жовті пов'язки» вбили правителя області Ю7 Го Сюня і правителя Лю Вея. В п'ятому місяці в Чанше8 Хуанфу Сун і Чжу Цзюнь знов билися з Бо Цаєм і іншими і завдали їм великої по- разки. В шостому місяці правитель області Наньян Цинь Цзя розбив Чжан Маньчена і відрубав йому голову. Війська, поселені в області Цзяочжі9, схопили свого правителя, правителя області Хепу10, і перейшли до воєначальника, що назвав себе «Підтримую- чий небо». Нового правителя області Цзяочжи — Цзя Цуна — послано на приборкання їх. Хуанфу Сун і Чжу Цзюнь здобули вели- ку перемогу в Сіхуа11 над «Жовтими пов'язками» з Наньхуа. Хуанфу Суну наказано йтипоходом на область Дун12, Чжу Цзюню на область Наньян. Лу Чжи розбив «Жовті пов'язки» і оточив Чжан Цзяо в Гуанцзуні13. Євнух обмовив Лу Чжи перед імператором, і в покарання з полководця зняли всі заслуги. Послали полководця Дун Чжо напасти на Чжан Цзяо, але він не зміг перемогти.
Восени в сьомому місяці повставЧжан Сю, чаклун в областіБа14, почав грабуватиобласть іповіти. У восьмому місяціХуа- нфу Сун воював з «Жовтими пов'язками» в Цаньтіні15 і захопив їх командуючого Бу І. Дано указ Хуанфу Суну йти походом на Чжан Цзяо. Взимку в десятому місяці Хуанфу Сун воював з «Жовтими пов'язками» в Гуанцзуні. Захопив молодшого брата Чжан Цзяо — Чжан Ляна. Чжан Цзяо, який помер від хвороби, відрізали голову. Хуанфу Суну надано сан старшогополководця кінноти. В одинадцятому місяці Хуанфу Сун знову розбив «Жовті пов'язки» в Сяцюйяні16, стратив молодшого брата Чжан Цзяо —
Чжан Бао. Здобич становила понад сто тисяч голів. Хуанфу Сун побудував з них башту на південь від міста. Чжу Цзюнь захопив місто Вань17 і відрубав голову ще одному командуючому «Жовтих пов'язок» Сунь Ся.
У другому році правління Чжунпін [185 р. н.е.] в першому місяці повстали іграбували розбійники «Чорної гори» Чжан Ню- цзяо і більшедесятка інших. В третьому місяціБейгунБоюйграбував у Саньфу18. Проти нього послано полководцяХуанфуСуна, але він не переміг. В сьомому місяці полководця Хуанфу Суна звільнили з посади. У восьмому місяці полководцем проти Бейгун Боюя послано Чжан Веня. В одинадцятому місяці Чжан Вень розбив Бейгун Боюя в Мейяні19. Послано знищувача розбійників — полководця Чжоу Шеня, який оточив його в Юйчжуні20.
На п'ятому роціправлінняЧжунпін [188 р. н.е.] в другому місяці розбійник Го Да, що залишився від«Жовтих пов'язок», ра- зом з іншими повстав у долині «Білої хвилі» в Сіхе21 і грабував Тайюань і Хедун22. В четвертому місяці «Жовті пов'язки» із Ге- бей23 зайняли область і повіти в Жунані. В шостому місяці вождь «Жовтих пов'язок» з Ічжоу24 Ма Сян напав і вбив правителя об- ласті Чі Цзяня, проголосив себе імператором, грабував область Ба, убив її правителя Чжао Бу. В дев'ятому місяці Південний вождь сюнну разом з розбійниками «Білої хвилі» грабував Хедун. Послано полководця Мин І разом з Гунсунь Цзянем у похід проти юйянського25 розбійникаЧжан Чуня і інших. Взимку в десятому місяці «Жовтіпов'язки» і Цін і Сюй знову повстали, грабу- вали область і повіти. В одинадцятому місяці лянчжоуський26 розбійник Ван Го оточив полководця Чень Цаня. Хуанфу Сун вря- тував його. В похід проти «Жовтих пов'язок» з Гебея послано Бао Хуна. Гунсунь Цзань бився з Чжан Чунем в Шімині27 і розбив його...
1 Цзюйлу — назва повіту в провінції Хебей.
2 Аньпін — назва повіту, нині в провінції Хебей.
3 Ганьлін — назва повіту, нині в провінції Хебей (за іншими джерелами— в Шаньдуні).
4 Інчуань — нині в провінції Хенань. 5 Наньян — нині в провінції Хенань. 6 Жунань — нині в провінції Хенань.
7 Область Ю — була на території суч. провінції Хебей.
8 Чанше — місто на території сучасної провінції Хенань.
9 Цзяочжи — північна частина Аннаму.
10 Хепу — нині в провінції Гуандун.
11 Сіхуа — нині в провінції Хенань.
12 Область Дун — на території сучасних провінцій Хебей і Шаньдун.
13 Гуанцзун — в суч. провінції Хебей.
14 Ба — стародавнє царство на території суч. провінції Сичуань.
15 Цаньтін — нині в провінції Хебей. 16 Сяцюйян — нині в провінції Хебей. 17 Вань — в провінції Хубей.
18 Саньфу — місцевість, що входила в столичну область, нині в провінції Шеньсі.
19 Мейян — з сучасною назвою ототожнити не вдалося.
20 Юйчжун — нині в провінції Ганьсу.
21 Сіхе — нині в провінції Шаньсі. 22 Хедун — нині в провінції Шаньсі. 23 Гебей — нині в провінції Хенань.
24 Ічжоу — нині в провінції Сичуань.
25 Юйян — назва місцевості в суч. провінції Шеньсі. 26 Лянчжоу — назва області, нині в провінції Ганьсу. 27 Шімин — назва місцевості в суч. провінції Шаньсі.
[3. Правління імператора Сянь-ді (189-220 рр.)]
...В перший рік правління Чупін [189 р. н.е.] в першому місяці розбійники «Білої хвилі» грабували область Дун.
В другому році [190 р. н.е.] в одинадцятому місяці «Жовті пов'язки» з Цинчжоу грабували Тайшань1. Ін Шао, правитель Тайшані, розбив їх. «Жовті пов'язки» пішли грабувати Бохай2. Гунсунь Цзянь воював з ними в Дунгуані3 і знову сильно розбив їх. В третьому році [192 р. н.е.] в першому місяці «Жовті пов'язки» з Цинчжоу вбили правителя Яньчжоу4 Лю Дая в
Дунпіні. Правитель області Дун — Цао Цао — завдав «Жовтим пов'язкам» великої поразки в Шоучжані5, і вони здались.
В десятому році [205 р. н.е.] в першому місяці Цао Цао розбив Юань Таня в Цинчжоу і стратив його. Влітку в четвертому місяці полководець розбійників «Чорної гори» Чжан Ластівка привів своє військо і здався...
1 Тайшань — область, що була в суч. провінції Шаньдун.
2 Бохай— назва області, нині в провінції Хебей і Шаньдун.
3 Дунгуан — назва повіту, нині в провінції Хебей.
4 Яньчжоу — нині в провінції Хебей.
5 Шоучжан — назва повіту, нині в провінції Шаньдун.