- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№4 Ши цзин («книга пісень»)
«Ши цзин» («Книга пісень») являє собою зібрання творів пісенно-поетичної творчості китайців переважно з епох Чжоу і Чуньцю (XI—VI ст. до н.е., однак, багато її реалій сягають епохи Шан-Інь (ХVII—ХI ст. до н.е.), тобто середини — другої пол. II тис. до н.е. Збереження матеріалу було забезпечене тим, що вже на поч. I тис. до н.е. в школах юнаків, крім стрільби з лука і водінню колісниці, вчили пісням. Усний переказ відібрав і передав з покоління в покоління певний звід, що продовжував складати основу освіти і в розвиненому класовому суспільстві. В піснях був закріплений історичний, моральний, естетичний, релігійний і худож- ній досвід колективу, набутий за тисячоліття попереднього розвитку. Конфуцій (551-479 рр. до н.е.) дав пісням таку характеристику: «Пісні розвивають уяву, вчать спостережливості, об'єднують людей, виховують справедливий гнів, наставляють в служінні як батьку, так і пану, дають багато відомостей про птахів і зві- рів, дерева і трави». Саме тому Конфуцій і його послідовники використовували пісні для проповіді свого вчення. З цією метою звід був відповідним чином відре- дагований, кожна пісня обростала коментарем, який тлумачить її зміст в дусі конфуціанського вчення, а весь звід перетворився в ілюстрацію конфуціанських по- ложень. Остаточний запис одного зі списків був здійснений в II ст. до н.е., коли конфуціанство було оголошене «офіційною ідеологією». Поряд з іншими зводами
«Книга пісень» ввійшла в «П'ятикнижжя» — основу конфуціанського вчення і в складі канону дійшла до нашого часу.
[Фенікс]
Гімн при жертвоприношеннях духам предків племені шан, епоха Шан-Інь (1600-1027 рр. до н.е.). Входить до складу однієї з найдавніших пам'яток літера- тури Китаю, «Ши цзин» («Книги пісень»), редакція якої приписується Конфуцію (551-479 рр. до н.е.). Цей гімн відображає соціальну структуру суспільства того часу.
Благовісному феніксу неба указ
Вниз спуститись і шанськеє плем'я родить,
Оселить його в землях багатих, в широких просторах. В давнину бог воїтелю Тану1 дав свій наказ
Править в нашій землі, в усіх чотирьох сторонах. В сторонах він призначив старійшин із роду,
А вже скоро потому дев'ять пішло областей. В нашім племені шан споконвіку вожді, Діставши наказ, управляли спокійно
До внука У-Діна2 — вождя, що з їх роду. А нащадок У-Діна3 — володар хоробрий,
І громить ворогів він завжди в усіх битвах. До десяти колісниць з драконовим прапором На блюдах великих зерно ми підносим.
І навколо держави володаря-князя на тисячу лі4 Геть розкинулись хати рабів, нам покірних.
Наші землі до самих морів він поширив,
І від цих чотирьох далеких морів прибувають до нього, Щоб приносити жертви й благати дощу,
Прибувають до місць, що кругом їх ріка омиває. І недаром від неба племені дано указ,
Щастя багато заслужено племенем Інь.
№5 Цзягувень (ворожильні написи)
«Цзягувень» («Ворожильні написи») — ієрогліфічні написи на кістках жертовних тварин і панцирах черепах, фіксуючі результати ворожінь. Вважаються найдавнішими китайськими текстами і зразками китайської писемності і відносяться до XIV—XI ст. до н.е., тобто до другої половини епохи Шан. Перші ворожи- льні тексти були знайдені в 1899 р. китайськими вченими Лю Те-юнем і Ван І-жуном в селі Сяотунь біля міста Аньян (провінція ): їх продавали в місцевій аптеці - під виглядом «зубів дракона». Як правило, написи включають дату, ім'я ворожбита, питання, відповідь і відмітку про виконання.
I, 1. Добули оленів двісті.
В день дінмао5 ван6 запитував ворожбита на черепасі як полювати правильно. Убили в загоні оленів 262, кабанів 113, за- йців 10...
II, 1. В Бу7 ловили рибу, одинадцятий місяць.
В день куйвей ворожінняна черепасі: в день дінхай ловити рибу.
Ван ловив рибу.
III, 1. Ворожіння на черепасі: коли пасти худобу? В шостому місяці.
Прийдуть пасти худобу... до заходу...
В деньсінью сказано: йому пасти худобу.
IV, 1. Ворожінняв день геншен на черепасі: ми зберемо просо в цьому році. Третій місяць.
Ворожіння: в цьому році будедощ, колос не буде короткий.
Ворожіння в день ген-у: сійте зерно, буде дощ, третій місяць.
1 Воїтель Тан правив в 1766-1754 рр. до н.е.
2 У-Дін правив в 1324-1265 рр. до н.е.
3 Нащадок У-Діна — в хроніках вказуються два внуки У-Діна: Лінь-Сінь (1225-1220 рр. до н.е.) і Ген-Дін (1219-1199 рр. до н.е.).
4 Лі=300 кроків.
5 День дінмао — знаки з циклу в шістдесят років або шістдесят днів, що служив для обчислення часу.
6 Ван — титул правителів в Китаї, які, згідно релігійної доктрини, перебували в сакральній єдності з кланом обожнених предків.
7 Бу — назва місцевості, що була, мабуть, в сучасній провінції Хенань, повіті Моу.
Ворожіння в день ... Шан просить небо послати врожай...
Ворожіння в день ... Дай просить послати хліба...
Ворожіння в день ... Східні землі просять небо послати врожай...
Ворожіння в день ... Південні землі просятьнебо послати врожай...
Ворожіння в день... Західні землі просять послати врожай...
Ворожіння в день... Північні земліпросять послати врожай...
Ворожіння в день гуйхай. Следует ли вану приказать всем управителям мотыжить поля на западе?Соберёмурожай.
Ворожіння в деньічоу. Следует ли вану приказать, чтобы мотыжили поле в Цзин?
Гадатель ... спрашивает, следует ли вану обнародовать великое повеление людям, приписанным к чжунам1, гласящее:
«Трудитесь совместно»? Они соберут урожай.
Ворожіння в день моуїнь. Ворожбит Бінь питає, чи слід вану відправитись с чжунами обробляти посіви проса в Цзюн?
Ворожіння в день ... Гадатель: «Следует ли сяочэнь [т.е. малым чэням2] приказать, чтобы чжуны обрабатывали посевы проса? Первая луна».
Ворожіння в день сіньчоу. Гадатель: «Следует ли три тысячи человек привлечьк полевым работам?»
Ворожіння в день дінхай. Приказать ли чжунам работать на поле Гао? Соберут урожай зерна.
В Цзю, на поле Юй, соберутурожай зерна. ВНижнем ..., на южном поле, соберутурожай зерна.
Следует ли... призвать царскую жену Цзин3, чтобы обрабатывала посевы проса в Шан?
Ворожіння в день ічоу. Гадатель спрашивает:«Будет ли урожай на полях царской жены Цзин?»
Призвать ли ... да ещё Цюэ и Фу для полевых работ в Цзы?Получатурожай.
Ворожіння в день динъю. Гадатель Чжэн спрашивает, призвать ли Фу, чтобы обрабатывал посевы злаков в Цзы? П- олучит обильный урожай.
Гадали в день линъю: «Следует ли управителю Я по имени ... с отрядом подчинённых ему людей отправиться в Цун? Божество согласно».
Ворожіння в день куйцзи: наказ покарати пастухів.
V, 1. Ворожіння: здійснити узливання вина, принести в жертву триста корів.
В день дінхай ворожіння на черепасі: чи правильно перше в день і-ю піднесли сагайдак із стрілами і військовою піснею -
ванам [тобто обожненим ванам] Да-Діну, Да-Цзя,Цзу-І4 і сто ковшів вина,сто овець, триста корів.
Ворожіння в день сіньцзи: чи багатий буде рік? Закопали трьох собак, зварили п'ять собак, п'ять свиней, чотири корови, перший місяць.
VI, 1. Дайфан напало на двадцать поселений западного би, в день гэнъинь дождьпришёл с юга...
Из Ю царская женаЖаньсообщила:«Люди из племени туфан напали нанаши поля, захватили десять человек...»
Гаданиев день динъю.Гадатель... спрашивает,выставить ли этой весной пятьтысяч людей вана,чтобы наказатьТуфан? Будет имудача?
Гадание в день гуйчоу, гадатель Чжэнь спросил, будут ли утраты и печали в новой декаде. На четвертые сутки в день гэншэнь опять пришла беда с севера. Царский сын ... сообщил: «В минувший день цзячэнь племя фан вторглось в Ю, захватило пятнадцать человек.
В день гуй-сы гадали, Цюэ задал вопрос: «На следующей декаде не будет несчастья?» Ван прочёл ответ: «Будет зло, - придёт опасность». На пятый день дин-ю действительно пришла опасность с запада. Си Чжэнь доложил: «Племя Ту напало на - наши восточные окраины и уничтожило два города; племя Гун также вторглось на поля наших западных окраин».
Вопрос: «Именно ли за Си Чжэнем должен последовать ван в походе против племени Инь? Небо дарует нам свою под- держку?Ван недолжен следовать именно за Си Чжэнем в походе против племени Инь?Небо не даруетнам своей поддержки?»
Вопрос: «Ван последует за Си Чжэнем в походе против племени Инь? Небо дарует поддержку? Ван не должен следовать за Си Чжэнем в походе против племени Инь?»
Если созовём пограничную стражу для защиты от цянов и фанов в Цзуи, то нанесём ли ущерб цянам и фанам, не потеря- ем ли чжуны?
VII, 1. Ворожіння начерепасі в день сюйшень: у полонених захопимо багато черепашок.
Ворожіння в деньусюй: захопимо багато рабів.
Принести ли в жертву Да Цзя пленных из племени Цян, присланных Цюань?
Гадание ...: ван повелел многим цянам [т.е. военнопленным]совершить обряд плодородия на полях5.
Гадание... Следует ли закопать, чтобы принести в жертву божеству сто человек, у которых отрубленыноги?
Следует ли отрубить ноги ста человекам или же их следует закопать?
Следует ли отрубитьноги десяти цзай [т.е. рабам]?
Не следует ли закапыватьцзай [т.е. раба], у которого отрублена нога?
Предку И принести в жертву захваченного... вождя-старейшину жэньфанов. VIII, 1. Ворожіння в день генсюй: подаруємо багато жіночих прикрас з черепашок.
2. В день цзя-шэнь гадали, Цюэ задал вопрос: «Благополучно ли разрешится от бремени жена Хао?» Ван прочёл ответ: «В день дин разрешение от бремени будет благополучным; в день гэн разрешение от бремени принесёт большую удачу». Через три декады и ещё один день, в день цзя-инь, роды были неблагополучны для матери.
В день цзя-шэнь гадали, Цюэ задал вопрос: «Разрешение жены Хао от бремени будет неблагополучным?» Через три дек- ады и ещё один день, в день цзя-инь, роды были действительно неблагополучны.
У вана заболели зубы. Ужне предокли Фу-И послал на него порчу?
1 Чжун — загін селян, що супроводжував вана або чиновника і перебував в їх повному розпорядженні.
2 Сяочень (малі чені) — категорія «наглядачів» вана, що складали його адміністрацію. Серед ченів були два типи титулів: 1) сяочень — малі чені; шаочень — молоді чені; 2) цзючень — давні чені; лаочень — старі чені. Соціальний статус навіть малих ченів був доволі високий — до їх числа входили навіть найближчі ро- дичі вана. Їхні адміністративні функції були різноманітні: малі чени керували сільськогосподарськими роботами, брали участь в військових походах, наглядали за колісницями і кіньми, виступали в ролі ворожбитів тощо.
3 Очевидно, царская жена Цзин выступает здесь в роли представителя центральной власти и ей хотят поручить руководство отрядом местных земледельцев, выделенных для работ на столичных полях.
4 Імена обожнених ванів: Да-Дін правив в 1194-1192 рр. до н.е., Да-Цзя — в 1753-1721 рр. до н.е. і Цзу-І — в 1525-1507 рр. до н.е.
5 Следует думать, что во время совершения обряда военнопленных приносили в жертву.
IХ, 1. Окажет ли нам помощь Верховное божество?
Уничтожит ли Верховное божество этот город?1
[Если] ван построит город, [то] Верховное божество одобрит [это]?
Причинит ли Верховное божество вред нашему урожаю?
Верховное божество не в этой ли второй луне прикажет грому [греметь]?2
В день цзи-хай3 гадали: «[Если ван] поедетнаохоту в"Х"4, [то следует ли ему] принести жертву предку — Земле, предку
Носорогу, предку—Реке и предку — Холму5, [каждому по] собаке?»
Принести ли жертву рекеХуань?6
В день и-вэй совершали жертвоприношения: Шан-цзя [принесли] десять [животных], Бао-и — три, Бао-бину — три, Бао- дину — три, Ши-жэню —три, Ши-гую — три, Да-и — десять, Да-дину —десять, Да-цзя — десять, Да-гэну — десять7.
В деньцзи-чоу гадали: «Совершить ли различные жертвоприношения в малом храмепредков8 [в честьпредков],начиная с Да-и?»
В день гуй-вэй гадали: «Принести ли в жертву [в честь] сановника Хуана9 одного хряка, одного барана, разрезать трех быков, разрубить 50 быков10?»
Гуань не нанесет11 поражения Чжоу12»?
Был задан вопрос: «Приказать ли военному отряду и Цюань-хоу13 пойти походом против Чжоу?»
Приказать ли Фу-хао14 вместе с Чжи-"Х"пойти походом против племени ба-фан?
В день синь-чоу был задан вопрос: «Вану приказать ли "X"принести в жертву16 цзы-фаней15 в Бин?»
Приказать ли простому народу выращивать просо; повести ли простой народ в поход против племени гу-фан?16
В тот день вечером будет ли затмение луны17?
1 Предположительно речь может идти о Великом городе Шан, столице тогдашнего Китая, находившемся на северо-востоке современной пров. Хэнань, вблизи Аньяна, над рекой Хуаньхэ (не следует путать с Хуанхэ).
2 Приведенные примеры отражают лишь часть прерогативов Верховного божества, но достаточно полно характеризуют их диапазон.
3 Во II—I тыс. до н.э. в Древнем Китае для обозначения дней употреблялся шестидесятеричный цикл, состоявший из 60 парных сочетаний особых знаков. По- зже эта система была перенесена и на счет лет.
4 Знаком «X» здесь и ниже заменен не поддающийся дешифровке иероглиф оригинала. Следует отмстить, что для дешифрованных иероглифов в любом случае можно привести лишь их современное звучание, так как шан-иньское чтение нам неизвестно. Историческая лингвистика установила все же, что оно очень сильно
отличалось от произношения наших дней.
5 В оригинале имеются знаки, которые означают просто земля, носорог, река и холм. Следовательно, речь может идти об этих физических телах или об их духах, но китайские ученые предполагают, что приведенные понятия одновременно ассоциировались с отдаленными предками дома Шан, отсюда и их двойной перевод.
6 Река Хуань, ныне именуемая Аньянхэ, пересекала территорию иньской столицы с северо-запада на юго-восток, вливаясь затем в Вэйхэ. Она в прямом смысле влияла на судьбу Великого города Шан и его жителей, составлявших главную часть всего населения шан-иньского Китая, поэтому ей, а точнее, ее духу, и
приносились жертвоприношения.
7 Шан-цзя является первым, встречающимся в гадательных надписях, именем предка дома ШанИнь и, следовательно, его родоначальника. Да-и (иначе Чэн-тан, 1600-1554 гг. до н.э.) был основателем одноименной династии, а следующие за ним Да-дин, Да-цзя (Тай-цзя, 1554-1521 гг. до н.э.) и Да-гэн (Тай-гэн, 1491-1467 гг. до н.э.) — ее правителями, поэтому количество животных, приносимых им в жертву, было больше, чем остальным.
8 В шан-иньском Китае уже существовал развитой культ предков, поэтому в каждом доме был посвященный им алтарь, а в аристократических родах и тем более во дворце вана — храмы предков. Последние в надписях упоминаются в двух вариантах: большой и малый храм предков. Неизвестно, в чем заключалась
разница между ними, но очевидно, что имелось какое-то культовое оправдание указанного факта.
9 В период Шан-Инь жертвоприношения совершались не только в честь Верховного божества, других богов и духов, а также предков правящего дома, но и покойных заслуженных лиц, о чем имеется немало записей. Хуан-инь (инь — название высокой должности) был одним из них.
10 Акт жертвоприношения имел различные формы. Самой распространенной было, по-видимому, сожжение жертвы на огне, в данной записи, возможно, это хряк и баран, однако в ней упоминаются еще две — разрезание и разрубание. Если учесть, что последние были применены к быкам, но к разному их количеству,
то, очевидно, для тогдашних людей это имело определенное значение, но неизвестно, какое именно. Можно лишь отметить, что соответствующие иероглифы ис- пользовались в данном значении только в шан-иньское время, т.е. это была иньская специфика.
11 В архаическом языке XIV—XI вв. до н.э. существовала возможность задать лишь общий вопрос, предполагавший ответ «да» — «нет». Это формула приме- нялась, естественно, и при гадании. Ради достижения уверенности в правильности ответа гадание проводилось трижды и тогда хотя бы два из них должны были совпасть, увеличивая их надежность. Был, однако, и второй путь: повторить вопрос в положительной и отрицательной форме, как в данном случае.
12 Чжоу — название западного племени, свергшего власть Шан-Инь.
13 В рассматриваемый период существовало два основных аристократических титула: хоу был правителем удела, находившегося в пределах шан-иньской тер- ритории, а бо — вне ее.
14 Фу-хао — жена У-дина (1324-1266 гг. до н.э.), чье правление было одним из самых продолжительных и успешных. Она возглавляла военные походы, при- нимала участие в жертвоприношениях предкам дома Шан-Инь и в решении других государственных дел, поэтому в гадательных надписях ее имя упоминается не-
сколько сот раз. В 1976 г. в районе Аньяна археологи обнаружили ее могилу, длиною 5,6 м, шириною 4 м и глубиною 8 м. Она оказалась неограбленной и поэтому очень богатой: 16 костяков сопогребенных людей (рабов?), почти 200 бронзовых изделий (70% из них — это бокалы и другие сосуды для вина), более 500 ямшо- вых (нефритовых?) предметов, включая десять с лишним головок и фигурок людей, и несколько десятков скульптурных изображений животных: слонов, тигров, медведей, быков, баранов, лошадей, обезьян, драконов, птиц, пресмыкающихся и т.п., свыше 400 костяных заколок для волос, более 6000 морских раковин и ряд других предметов. Столь богатая находка — редкость для района Аньяна, да и Китая вообще, она не только многое говорит о самой Фу-хао, но и представляет со- бой клад сведений о культуре Шан-Инь в целом.
15 Характерным явлением для шан-иньского общества были человеческие жертвоприношения. Если судить по гадательным надписям, то главной, если не единственной, формой использования пленных (здесь — из племени цзы-фан) являлось принесение их в жертву.
16 Данные надписи позволяют сделать существенные выводы относительно социальной структуры иньского общества, которые находят подтверждение как в других надписях, так и в более поздних письменных источниках. Количественно доминировал простой народ, преобладающую часть которого составляли свободные крестьяне. Будучи членами шан-иньского племени, они подчинялись власти вана, но в то же время не были его рабами и даже крепостными. Кроме того, именно из них набиралась армия, обеспечивавшая победы над соседями и расширение территории под властью династии Шан-Инь.
17 Знаки «солнце», «дождь», «тучи», «стороны света» и т.п. на цзягувэнь означали духов солнца, дождя и т.д., которым поклонялись и приносили жертвы, но также и соответствующие явления природы. За последними уже в те времена специально назначенные люди вели постоянные наблюдения. Это было необходимо
для составления календаря и для определения порядка сельскохозяйственных работ, от которых, в свою очередь, зависели благосостояние и даже жизнь всего народа.