- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
Глиняна табличка з царського архіву в Ніневії (середина VII ст до н.е.). Мова — нововавілонський діалект аккадської.
Слова, сказані вавілонянами перед царем: «Царі, наші володарі, вступаючи на престол, висловили бажання закріпити наші привілеї і наше благополуччя, і нам, що були розсіяні в степу, в яких жінки еламітянки, табалітянки і ахламітянки2, дати благопо- луччя. Нехай царі, володарі наші, встановлять, як сказали, і боги нехай дарують вам розум і щедрість, сім'якраїн.
Через те що Вавілон — центр країн, то хто входить в нього, тóму привілеї його закріплені, і хто вступає в дім Вавілона — ім'я його стає «володіючий привілеєм». Навіть собака, увійшовши в нього [тобто в Вавілон], не може бути вбита. Царі, володарі наші,знають, що Етеру3 ійого сини обіймали ноги царя Ассірії,батька вашого [тобто —Сінаххеріба4], поки Шузубу,син Гахала5, не прийшов іне вбив їх всіх. Вони обіймали ноги царя Ассірії ... і несли службу дому володаря свого».
[Далі йде в дуже пошкодженому станіісторіявтягнення вавілонян у ворожнечу з Ассірієюіїх розселення і просьба викона- ти обіцянку про відновлення привілеїв.]
№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
Глиняна табличка з царського архіву в Ніневії, датується бл. 652 р. до н. е. Мова — аккадська (вавілонський діалект).
Я благополучний, серце ваше хай буде спокійне.
Слова вітру, які лжебрат6 сказаввам, —всіменісказані, ячувїх: це вітер, не звертайте на нього уваги. Клянусь Áшшуром і Мардуком7, моїми богами, що це погані слова, яківін сказав про мене;такя думаю про себе ітакговорю вголос. Крім того, це хи- трощі: він надіється— «осквернюім'явавілонян, що люблять його, разом з моїм», —але яне буду цього слухати. Ваше братерст- во з ассірійцями і ваші привілеї, які я встановив, досі я пам'ятаю. Ви ж ані мить не слухайте його брехні, не оскверняйте вашого імені, яке прекрасне переді мною і перед всіма країнами, та і самих себе перед богом не призводьте до гріха. А крім того, справа, про яку, я знаю, ви думаєте собі: «може, тепер, за те, що ми вчинили ворожо проти нього, він повернеться до стягання податі з нас?» — це не подать, ні8. Хіба це тільки за назвою жертовний дар? А те, що ви стали б на бік мого ворога, то це те ж саме, що встановлення податі на самих себе і гріх проти договору перед богом. Тепер же я написав вам, що цими словами ви не заплямува- ли себе разом з ним.
Я хочу негайно побачити відповідь на моє послання, щоб полк, який я приписав для Бела9, цей повержений Мардуком не погубив в моїх руках.
Місяця айяра 23 дня, епонімат Ашшур-Дур-Усура [652 р. до н.е.]. Шамаш-Балат-Суїкбі відвіз10.
№4 Вавілонська хроніка
В цій частині Хроніки йдеться про війну нововававілонського царя Набобаласара (626-605 рр. до н.е.) з Ассірією і про завойовницькі походи Навуходонó- сора II (605-562 рр.). Текст складений вавілонським діалектом аккадської мови.
Ассирийское войско подошло к Ниппуру*, и Набопаласáр отступил перед ним.Ассирийское войско и жители Ниппура пре- следовали его до Урука. В Уруке они сразились против Набопаласáра и затем бежали от Набопаласáра.
В месяце аяру ассирийское войско вступило в Аккад.В 12-й день месяца ташриту ассирийское войско подошло к Вавилону. В тот же день вавилоняне вышли из Вавилона, сразились с ассирийским войском и нанесли тяжёлое поражение ассирийскому войску и захватили у них добычу.
В течение одного года в стране не было царя11. В 26-й день месяца арахсамну Набопаласáр сел на престол в Вавилоне [23
ноября 626 г. до н.э.]. Это «начало царствования» Набопаласáра12. В месяце аддару богов страны Суз13, которых ассирийцыувезли и установили в Уруке, Набопаласáр вернул в город Сузы [626 г. до н.э.].
В 1-м году Набопаласáра, в 17-й день месяца нисанну страх овладел городом, Шамаш* и боги города Шапаззу* прибыли в Вавилон. В месяце аяру, 21-й день, ассирийское войско вступило в город Саллат* и вывезло имущество. На 20-й день месяца си-
1 Ташмет — богиня мудрості, супруга бога Набу.
2 Ахламітяни (ахламеї) — ассірійська назва арамеїв, семітичного народу, що заселив в XI—X ст. Сірію і західні області Месопотамії. Табалітяни — народ, що жив у північно-східній частині Малої Азії.
3 Етеру — попередній правитель Вавілона.
4 Цар Сінаххеріб (705-680 рр. до н.е.) — дід Ашшурбанапала і Шамаш-Шумукіна.
5 Шузубу, син Гахала — узурпатор, що захопив Вавілон; його скинув Сінаххеріб.
6 Лжебрат — тобто Шамаш-Шумукін, який царював в Вавілоні під верховною владою свого брата Ашшурбанапала, але в 652 р. до н.е. підняв повстання з ме- тою добитися повної незалежності. В 648 р. до н.е. Вавілон був взятий ассірійськими військами, а сам Шамаш-Шумукін кинувся в вогонь і загинув.
7 Показово, що Ашшурбанапал клянеться одночасно головним ассірійським богом Áшшуром і верховнимбогом Вавілона Мардуком.
8 Ашшурбанапал хоче сказати, що внески вавілонян такі мізерні, що не заслуговують навіть назви податі.
9 Бел (тобто «Володар») — семітична назва Енліля. В цю епоху ототожнювався з Мардуком. Мова йде про ассірійський полк, що перебував у Вавілоні.
10 Приписка на копії царського архіву ассірійським діалектом.
11 Все эти события произошли в 626 г. до н.э.
12 В Вавилонии первый год царствования считали, начиная с первого дня месяца нисанну, когда отмечалось наступление нового года. Промежуток времени между фактическим вступлением какого-либо царя на престол и первым днём месяца нисанну считался началом царствования данного правителя.
13 Т.е. Элама, столицей которого были Сузы.
ману боги Сиппара* прибыли в Вавилон. На 9-й день месяца абу Набопаласáр и его войско подошли к городу Саллат и напали на город Саллат, но не захватили этого города. Когда прибыло ассирийское войско, он отступил перед ними и отправился обратно.
Во 2-м году Набопаласáра [624 г. до н.э.], в начале месяца улулу ассирийское войско спустилось в страну Аккад [т.е. в Ва- вилонию] и расположилось на берегу канала Баниту. Они совершили нападение на Набопаласáра, но ничего не добились... и вер- нулись обратно.
В 3-м году ... Дер* отложился от Ассирии...
В 10-м году [616 г. до н.э.] в месяце аяру Набопаласáр созвал войско Аккада и направилсяпо берегу Евфрата. Жители обла- стей Суху* и Хиндану* не стали нападать на него и положили перед ним подать. Вмесяце абу ассирийское войско собралось в го- роде Габлину*. Набопаласáр поднялся против них и в 12-й день месяца абу напал на ассирийское войско. Ассирийское войско от- ступило перед ним, и он нанёс сильное поражение Ассирии. Они захватили много добычи. Маннеи*, которые прибыли к ним на помощь, и ассирийские вельможи были взяты вплен. В тотже день Габлину был захвачен. В том же месяце абу царь Аккада и его войска поднялись против городов Мане*, Сахиру, и Балиху и, забрав у них добычу, увели многих в плен и богов их увезли. В ме- сяцеулулу царь Аккада и его войско направились обратно и попутно он взял в Вавилон жителей города Хиндану и его богов.
В месяце ташриту египетское войско и ассирийское войско направились против царя Аккада и дошли до города Габлину, но они не смогли захватить царяАккада и вернулись обратно. В месяце аддару ассирийская армия и армия Аккада напали друг на друга в городе Мадану, что в области Аррапха*, и ассирийское войско отступило перед аккадским, которое нанесло ему сильное поражение и бросило его обратно к реке Заб. Их колесницы и лошади были захвачены и много другой добычи было взято у них. Они заставили многих пленников перейти Тигр и доставили их в Вавилон.
В 11-м году [615 г.до н.э.] царь Аккада созвал своё войско и поднялся поберегу Тигра и в месяце аяру расположился у Аш- шýра. В ... день месяца симану он совершил нападение на город, но не захватил его. Ассирийский царь созвал своё войско и про- гнал царя Аккада от Ашшýра, и преследовал его до города Такритаин, что на берегу Тигра. Царь Аккада расположил своё войско в крепости города Такритаин. Ассирийский царь и его войско расположились лагерем против армии царя Аккада, которая была расквартирована в Такритаине, и в течение 10 дней он совершал нападения на них, но не смог захватить город. Армия царя Акка- да, которая была расквартирована в крепости, нанесла тяжёлое поражение Ассирии. Ассирийский царь и его войско отступили и вернулисьв свою страну. Вмесяце арахсамну мидянин1 спустился в страну Аррапхаи ...
В 12-м году [614 г. до н.э.] в месяце абу мидиец выступил против Нинéвии..; и он двинулсястремительно, но они захватили лишь Тарбицу, город в области Нинéвии... Он преследовал вниз по берегу Тигра и расположился лагерем против Ашшýра. Он на- пал на город... и разрушил. Он учинил жестокуюрезню многим людям, ограбил [Ашшур] и увёл пленных. Царь Аккада и его вой- ско, которые пришли на помощь мидянам, не застали битвы, ибо город уже был захвачен. Царь Аккада и Киаксар встретились друг с другом у города. Они заключили друг с другом договор о дружбе и мире. Киаксар и его войско вернулись в свою страну; царь Аккада и его войско также вернулисьв свою страну.
В 13-м году [613 г. до н.э.] в месяце аяру жители области Суху* восстали против царя Аккада и стали совершать враждеб- ные действия. Царь Аккада созвал своё войско и направился к Суху. В 4-й день месяца симану он напал на Рахилу, город в сере- дине Евфрата, и город был захвачен в тот же день...
В 14-м году [612 г. до н.э.] царь Аккада созвал своё войско ... Царь умман-манды [т.е. Киаксар] с царём Аккада встретился ... Они направились вдоль берега Тигра... против Нинéвии... Они совершили сильное нападение на город, и в ... день город был за- хвачен... В тот день Син-Шар-Ишкун, ассирийский царь, погиб. Большую добычу из города и храма они унесли и превратили го- род в развалины и руины... В 12-й день месяца улулу Киаксáр и его армия вернулись в свою страну. Царь Аккада и его войско до- шли до города Насибин... В месяце ... Ашшур-Убаллит* вступил на престол царя Ассирии в городе Харране*...
В 15-м году в месяце ду'узу ... царь Аккада созвал своё войско и выступил против Ассирии ... и захватил область Шуппа, ограбил их ... В месяце арахсамну царь Аккада принял на себя руководство армией и выступил против города Руггулити*, напал на город и захватил его на 28-й день месяца арахсамну и ни одного человека не оставил в живых.
В 16-м году [610 г. до н.э.], в месяце аяру, царь Аккада созвал своё войско и выступил против Ассирии. Начиная с месяца симану до месяца арахсамну они победоносно прошли по Ассирии. В месяце арахсамну умман-манда [т.е. мидийцы] прибыли на помощь царю Аккада и они объединили свои войска и направились к городу Харрану против Ашшур-Убаллита, который сел на ассирийский престол. Страх перед врагом напал на Ашшур-Убаллита и на египетское войско, которое прибыло на помощь ему. Они покинули город ... Царь Аккада достиг Харрана ... город был взят. Они увезли из города и храма много добычи. В месяце ад- дару царь Аккада ... вернулся в свою страну, и умман-манда, которые прибыли напомощь царю Аккада,ушли в свою страну.
В 17-м году [609 г. до н.э.] в месяце ду'узу Ашшур-Убаллит, царь Ассирии, и большое египетское войско ... перешли реку, выступив против города Харран, чтобы захватить его ... В месяце улулу он совершил нападение на город и ничего не захватил, но и не отступил. Царь Аккада прибыл на помощь своему войску, но не совершил нападения, а поднялся в область Изалла* и захва- тил много городов, расположенных в горах ... дойдя до области Урарту ...
В 18-м году [608 г. до н.э.] в месяце улулу Набопаласáр, царь Ассирии, созвал своё войско и, следуя по берегу реки Тигра, поднялся в горную страну Бит-Хануния*, область страны Урарту. Он сжёг города и забрал многочисленную добычу. В месяце те- бету царьАккада вернулся в свою страну.
В 19-м году [607 г. до н.э.], в месяце симану царь Аккада созвал своё войско, и Навуходонóсор, его старший сын, наследник престола, также созвал своё войско, и они направились в горы страны... Царь Аккада оставил наследника престола и его войско и в месяце ду'узу сам вернулся в Вавилон. Затем Навуходонóсор совершил нападение на крепости в горах и захватил их, предал их огню, забрал много добычи из горной области ... Он захватил все горные области. В месяце улулу наследник престола вернулся в Вавилон, и в месяце ташриту царь Аккада созвал своё войско и направился к городу Кимуху*, который расположен на берегу ре- ки Евфрата. Он перешёл реку ивступил в бой противгорода и захватилгород в месяце кислиму. Он увёл из него пленникови наз- начил туда гарнизон. Вмесяце шабату он вернулся в свою страну.
В 20-м году [606 г. до н.э.] египетское войско прибыло к городу Кимуху, выступив против гарнизона, который царь Аккада оставил там, и в течениечетырех месяцевони сражались против города и затем захватили город.Они уничтожили гарнизон, оста- вленный царём Аккада.
В месяце ташриту царь Аккада созвал своё войско, прошёл по берегу Евфрата и разбил свой лагерь у города Курамати, ко- торый расположен на берегу Евфрата. Он послал свои войска за Евфрат, и они захватили города Шунадири*, Эламму и Дахамму,
1 Имеется в виду мидийский царь Хувахштра (Киаксар, 625-585 гг. до н.э.).
которые находятся в Заречье [т.е. за Евфратом, в Сирии]. Они забрали оттуда добычу. В месяце шабату царь Аккада вернулся в свою страну.Египетское войско, котороеперешлоЕвфрат у Каркемиша, выступило против вавилонской армии, которая была рас- квартирована в Курамати. Вавилонское войско отступило...
В 21-м году [605 г. до н.э.] царь Аккада оставался в своей стране, а Навуходонóсор, его старший сын и наследник престола, созвал войско и взял на себя командование своей армией. Он направился к Каркемишу, который расположен на берегу Евфрата... Они вступили в битву друг с другом, и египетское войско отступило перед ним. Он нанес им поражение и в ничто превратил их. Что же касается остатков египетского войска, которые избегли разгрома, так как они отступили еще до того, как оружие настигло их, вавилонская армия догнала их в области Хамат* и нанесла им такое поражение, что никто не спасся в свою страну. А Навухо- донóсор тем временем завоевал всю страну Хатти1.
Набопаласáр был царём Вавилонии втечение21-го года. В8-й день месяца абу он умер. В месяце улулу Навуходонóсор ве- рнулся в Вавилон и в 1-й же день месяца улулу он сел на царский престол в Вавилоне [7 сентября 605 г. до н.э.].
В год вступления на престол Навуходонóсор отправился обратно в страну Хатти и до месяца шабату он победоносно про- шёл по стране Хатти. В месяце шабату он доставил в Вавилон тяжёлую подать страны Хатти. В месяце нисанну он взял руки бога Бела* и сына Бела2 и устроил праздникнового года.
В 1-й год Навуходонóсора в месяце симану он созвал своё войско и направился в страну Хатти и до месяца кислиму побе- доносно прошёл по стране Хатти. Все цари страны Хатти предстали перед ним, и он принял от них тяжёлую подать. Он выступил против города Аскалон* и в месяце кислиму захватил его. Он взял в плен его царя и забрал добычу... Он превратил город в разва- лины и руины и затем в месяце шабату вернулся обратно в Вавилон.
Во 2-м году [603 г. до н.э.] в месяце аяру царь Аккада собрал могущественную армию и направился в страну Хатти...
В 4-м году [601 г. до н.э.] царь Аккада созвал своё войско и направился в страну Хатти. Он победоносно прошёл по стране Хатти. В месяце кислиму он взял в свои руки командование армией и выступил против Египта. Царь Египта услышал об этом и созвал свою армию. В битве они поражали друг друга и нанесли друг другу тяжёлые потери. Царь Аккада и его войско повернули назад и вернулись в Вавилон.
В 5-м году [600 г. до н.э.] царь Аккада оставался в своей стране и собрал в великом множестве свои колесницы и лошадей.
В 6-м году [599 г. до н.э.] в месяце кислиму царь Аккада созвал своё войско и направился в страну Хатти. Из страны Хатти он послал своих воинов, и, пройдяпо пустыне, они награбили у арабов много их имущества, скота их и богових. В месяце аддару царь вернулся в свою страну.
В 7-м году [598 г. до н.э.] в месяце кислиму царь Аккада созвал своё войско, направился в страну Хатти и осадил городИу- деи [т.е. Иерусалим] и на 2-й день месяца аддару захватил город и взял в плен царя. Он назначил туда царя, который был ему по сердцу,получил тяжелуюподать и послал её в Вавилон...
В 9-мгоду [596 г. до н.э.] ... царь Аккада и его войско направились к берегу Тигра... Между ними было расстояние дневного перехода, когда царь Элама испугался и его охватил страх. Он вернулся в свою страну.
В 10-м году [595 г. до н.э.] царь Аккада был в своей стране;начинаяот месяца кислиму до месяца тебету в Аккаде происхо- дило восстание... Он оружием убил многих из своих воинов, врага своего рукой своей захватил... В месяце ... он направился в страну Хатти. Там цари ... предстали перед ним, и он принял их тяжёлую подать, а затем вернулся в Вавилон...