№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах

Ієратичний папірус, придбаний російським єгиптологом Володимиром Голєніщевим (1856-1947 рр.) в 1891 р. у Верхньому Єгипті. Описувані події відносять-ся до 5-го року правління останнього фараона XX династії Рамсеса XI (1099-1075 рр. до н.е.). Тепер зберігається в Музеї образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна в Москві. Ще визначний російський сходознавець Борис Тураєв (1868-1920 рр.) встановив, що цей текст являє собою літературну версію справжнього звіту, складено-го жерцем Карнакського храму Амона Унуамоном, який був посланий в Сірію для закупки лісу, потрібного для священної барки Амона.

В цьому документі яскраво відбилося внутрішнє і зовнішнє становище Єгипту, що ослаб і знов розпався на окремі області, і характер торгових відносин Східного Середземномор'я. В Фівах правив верховний жрець Амона Херігор, в Танісі (Дельта) — Несубанебджед (Смендес). Отже, влада Рамсеса ХI була номіна- льною і не поширювалась на всю країну. Не вистачало і коштів, бо податки надходили з обмеженої території. Через те вирішено було відправити в Бібл зображен- ня Амона, щоб з його допомогою добитися одержання потрібних матеріалів. Проте авторитет Єгипту був тоді такий незначний, що князь Бібла, виконуючи прось- бу, визнав за можливе підкреслити свою цілковиту незалежність і добровільність дарів, піднесених Амонові, оскільки він не слуга фараона.

Рік 5, 3-й місяць літа, 16-й день. В цей день від'їхав Унуамон, старійшина зали храму Амона, володаря Карнака*, щоб до- ставити дерево для великого і священного човнаАмона-Ра, царя богів, який знаходиться на воді, на ім'я Усерхетамон.

В той день, коли я прибув у Таніс¹, де резиденція Несубанебджеда² і Танутамон³, передав я їм послання Амона-Ра, царя бо- гів. Вони звеліли прочитати його перед ними і сказали: «Воістину, я зроблю те, що говорить Амон-Ра, цар богів,наш володар».

Аж до 4-го місяця літа я був при дворі в Танісі. Несубанебджед і Танутамон відрядили мене разом з капітаном корабля Ма- нгабуті⁴, і в 4-й місяць літа в 1-й день я від'їхаву велике Сірійське море.

Я прибуву Дор⁵,одне з міст країни Чакал⁶, і Бодель, князь її,доставив мені 50 хлібів, 1 міру вина і ногу бика. Один чоловік з мого корабля втік, вкравши:

золота ... посудин	5 дебенів^7
срібла 4 кухлі	20 дебенів
срібла мішок	11 дебенів
всього вкрав він: золота	5 дебенів
срібла	31 дебен

Я встав рано вранці і прийшов до місцевого князя. Я сказав йому: «Мене обікрали на твоєму березі, і тому що ти князь цієї країни і її суддя, то відшукай мої гроші. Воістину, ці гроші належать Амону-Ра, царю богів, володарю світу, належать Несубанеб- джеду, належать Херігору⁸, моєму володарю, і іншим знатним Єгипту. Вони для тебе, для Уарота, для Макамара, для Закар баала, князя Бібла»⁹.

Він відповів мені: «В твоєму гніві і в твоїй ласці¹⁰. Але от я не знаю про скаргу, що ти розповів мені. Коли грабіжник, який

увійшов на твій корабель і який пограбував твої гроші, належить до моєї країни, то я поверну тобі їх з мого майна, але спочатку хай знайдуть твого грабіжника по іменійого. Але, воістину,цей грабіжник, який пограбувавтебе, він з твоїх, він належить до тво- го корабля. Почекай же кілька днів, побудьу мене, я пошукаю його».

Минуло 9 днів, і я провів їх в його гавані. І я пішов до нього і сказав: «Ось ти не знайшов моїх грошей, то я поїду разом з капітаном і разом із супутниками в море».

[Далі йдуть 12 дуже пошкоджених рядків тексту. Наскільки можна судити з уцілілих уривків, Унуамон, нічого не добив- шисьвід князя міста Дора, покидає гавань і вирішує поправити свої справи тим, що нападає на чакальців і відбирає в них 30 дебе-

¹ Головне місто ХIV нома Нижнього Єгипту, лежало в північно-східній частині Дельти.

² Несубанебджед (Смендес I, 1075-1049 рр. до н.е.) — перший фараон XXI династії (1075-945 рр. до н.е.).

³ Жінка Несубанебджеда.

⁴ З подальшого видно, що цей капітан був фінікійцем.

⁵ Місто на палестинському узбережжі, лежало трохи на південь від сучасної Хайфи.

⁶ Чакал — народ, який років за вісімдесят до описуваних подій разом з філістимлянами завоював палестинське узбережжя.

⁷ Дебен дорівнює 91 граму. Отже, Унуамон втратив 455 грамів золота і близько 3 кілограмів срібла; як на той час — велика сума.

⁸ Херігор — верховний жрець і правитель Фів.

⁹ Перелік фінікійських князів, чиї міста мав відвідати Унуамон для закупки лісу. Бібл — місто на фінікійському узбережжі, з яким єгиптяни підтримували тор- гові зв'язки ще з Додинастичної епохи.

¹⁰ Ввічливе звернення, яке означає: «я в твоїй волі».

нів срібла. Скаргою їх, мабуть, пояснюється такий непривітний прийом Унуамона в Біблі. І саме через це виходу Унуамона з Біб- ла чекають 11 кораблів чакальців.]

Я пробув 29 дніву гавані, івін весь час посилав до мене щодня говорити: «Покинь мою гавань».

І ось, коли він приніс жертву своїм богам, бог схопив одного з його отроків і заставив його шаленіти, і він сказав йому:

«Виведи наверх бога¹, виведи посланця, який його має. Амон послав його, це він,хто привів його».

Такшаленів одержимий тієї ночі. А ябув на кораблі, який відпливав у Єгипет. Я навантажив на нього все, що мені належа- ло. І я виглядав темряву, кажучи:«Хай настане вона: я візьму тоді на корабель бога, щоб не дати побачити його чужому оку». Тоді прийшовдо мене начальник гаваніі сказав: «Залишайсядо завтра, якбажає князь». Явідповівйому: «Хіба тине той, хто раз у раз приходив до мене, щодня кажучи, — покинь мою гавань?» І чи не кажеш ти сьогодні «залишайся», щоб дати відійти кораблю, який я знайшов, а потім приходити говорити знову «іди геть»?

І він пішов, і він розповів це князю. І князь послав до капітана корабля сказати: «Залишайся до завтра, як бажає князь».

І ось коли настав ранок, він пославі він привів мене нагору в той час, коли приносили жертву богу в палаці, в якому він пе- ребував на березі моря. Я застав його на балконі, він сидів, повернувшись спиною до одного з вікон, а хвилі великого Сірійського моря розбивалися позад² нього.

І я сказав йому: «Хай возлюбить тебе Амон!» І він сказав мені: «Чи великий час, як ти покинув місцеперебування Амона?» І я сказав йому: «5 місяців і один день до цього дня»... І він сказав мені: «Ось, коли ти правду кажеш, де ж рукопис листа Амона, який у твоїй руці, де ж рукопис листа цього верховного жерця Амона, який у твоїй руці?»³ І я сказавйому: «Я віддав їх Несубане- бджеду і Танутамон». І він дуже розгнівався, і він сказав мені: «Але от рукопису листів немає в твоїй руці, де ж корабель з кедро- вого дерева, який дав тобі Несубанебджед, де ж його сірійський екіпаж? Адже ж не доручив він тебе чужому капітанові судна, щоб тебе вбили і кинули у воду? Вкого шукали б бога,в кого шукали б тебе самого?»⁴ Так сказав він мені.

І я сказав йому: «Корабель єгипетський, і екіпаж, який гребе для Несубанебджеда, теж єгипетський, і нема на ньому сірій- ців». І він сказав мені: «Хіба нема тут в моїй гавані20 суден, які мають справи з Несубанебджедом, та і в Сідоні, куди ти так само прямуєш, хіба нема в ньому інших 50 суден, які теж мають справи з Біркателем⁵ і які пливуть до себе додому?» І я промовчав в цей великий час.

І він тоді відповів, сказавши мені: «З яким же дорученням ти прибув сюди?» І я сказав йому: «Я прибув сюди за дошками для великого і священного човна для Амона-Ра, царябогів. Робив це твій батько, робив це твій дід, зроби і ти те саме». Таксказав я йому. І він сказав мені: «Вони, справді, робили це, і якщо ти мені даси, щоб зробити це, — я це зроблю. Мої предки виконували подібні доручення, але і фараон присилав 6 суден, навантажених єгипетськими речами, і їх вивантажували в наші склади. То і ти принеси мені так само». І він звелівпринести документи часів своїх предків, і він звелівпрочитати їх переді мною і знайшли в цих документах тисячу дебенів різного срібла⁶.

І він сказав мені: «Якби правитель Єгиптубув володарем моєї країни, а я його слугою, то він не посилав би срібло і золото, кажучи: "виконай доручене Амоном". Це не було іцарським подарунком,який він зробивмоєму батькові⁷. Що ждо мене, ятеж, я не твій слуга, так само як я не слуга того, хто послав тебе [тобто Херігора]. Якщо я голосно закричу до ліванських лісів, розверз- неться небо і дерева ляжуть тут, на березіморя. Дай же мені твої паруси, які ти приніс, щоб доставити твоїсудна в Єгипет, наван- тажені твоїми колодами. Дай же менітвої канати, які ти приніс,щоб зв'язати дерева, якіяспиляю,щоб зробити тобі... [пошкодже- но ½рядка], і я зроблютобі паруси до твоїхчовнів, то ці великібалкисвоєювагоюполамають їх[тобто човни], ітипомреш серед моря. Ось Амон загримить в небі, і він дасть Сутеха* біля нього. Адже Амон зробив всі землі. Вінстворив їх, а землю єгипетську, зякоїти вийшов, він створивнапочатку. Адже майстерства [тобто мистецтва і ремесла] вийшли знеїі досягли мого місцеперебу- вання, адже знання вийшли з неї і досягли мого місцеперебування, що ж це за безглузда подорож, яку тобі звеліли зробити?»

І я сказав йому: «Невірно. Подорож, що я зробив, зовсім не безглузда! Нема ні одного корабля на воді, який не належав би Амонові! Моря його, і ліванські ліси, що про них ти говорив "Мої вони!", вони теж його. Він [тобто ліс] росте для «Усерхетамон»⁸, володарки всіх кораблів. Воістину, сказав Амон-Ра, цар богів, Херіхору, моєму володареві: "Пошли мене". І він послав мене разом з оцим великим богом, а ти затримав цього великого бога 29 днів, після того як він причалив у твою гавань. Хіба ти не знав, що він тут, хіба він[тобто Амон] не той, яким він був, а ти стоїш і торгуєшсявідносно ліванського лісу з Амоном, твоїм паном. А від- носно того, що ти кажеш, що були раніше царі, які присилали золото і срібло, коли вони посилали "життя і благополуччя"⁹, то во- ни ж не посилали речей. А коли посилали речі твоїм предкам, то посилали їх замість "життя і благополуччя". Адже Амон-Ра, цар богів,є володар життя і благополуччя, івін бувволодарем твоїх предків, які проводили життя, приносячи жертви Амонові. Іти — ти тежслуга Амона, іколи ти скажешАмонові:"Язроблю, зроблю" івиконаєш його доручення, ти будеш живий, ти будеш здоро- вий, ти будеш щасливий, і тебе любитимуть вся твоя країна і твої люди. Не бажай собі майна Амона-Ра, царя богів. Воістину, лев любить своє.

Приведи мені твого писаря, я пошлю його Несубанебджеду і Танутамон, цим повелителям землі, яку дав їм Амон на півно- чі своєїземлі, і вони пришлють все потрібне, по що я пошлю, кажучи: "Пришли його речі, поки я не повернусь на південь, і я тобі відішлю все, всепозичене"». Так сказав я йому.

І він передав мій лист в руки свого посланця, і він навантажив кільову балку, передні і заднібалки, так само як інші чотири оброблені колоди, а всього 7, і відіслав в Єгипет.

І його посланець поїхав у Єгипет і повернувся до мене в Сірію в 1-й місяць зими. Несубанебджед і Танутамон прислали:

золота	4 посудини
посудина Кармен	1
срібла	5 посудин

¹ Тобто священну статую Амона, яку віз з собою Унуамон.

² Дослівно: за його потилицею. Цей вислів не слід розуміти буквально. Унуамон хоче сказати, що бачив через вікна, як розбиваються хвилі прибою.

³ З цих слів можна зробити висновок, що князь вважав Унуамона за авантюриста.

⁴ Частий спосіб на сході позбуватися пасажирів, щоб скористатися їх майном. Цим князь хоче сказати, що навряд чи Несубанебджед довірив би Унуамона чужому капітанові, коли б дав йому важливе доручення.

⁵ Судячи по змісту, фінікійський купець, що проживав в Танісі і, можливо, очолював там торгову факторію.

⁶ Тобто посуд, носилки, зливки тощо.

⁷ Цим самим князь підкреслює, що срібло присилалось не як дарунок» а як плата за ліс.

⁸ Мабуть, назва священної барки Амона.

⁹ Благословення богів, яке передає Унуамон з допомогою статуї бога. На його думку, це більше, ніж гроші, що присилалися раніше.

одіянь з верхньоєгипетської матерії	10
верхньоєгипетської матерії	10 тюків
папірусу	500 зв'язок
бичачих шкур	500
канатів	500
сочевиці	20 мішків
риби	30 корзин
вона [тобто Танутамон] послала мені^1одіянь з верхньоєгипетської матерії	5
верхньоєгипетської матерії	5 тюків
сочевиці	1 мішок
риби	5 корзин

Князь зрадів, і він поставив 300 чоловік і 300 биків і призначив наглядачів на чолі їх, щоб пиляли колоди. Вони пиляли їх, і вони дали їм там пролежати зиму. За 3 місяці літа їх притягли на берег моря.

Князь вийшов і став біля них. І він послав до мене сказати: «Приходь». Ось, коли я наблизився і став біля нього, впала на мене тінь його убору². І Пенамон, один з охоронців, що при ньому, приступив до мене і сказав: «Тінь фараона, твого володаря, упала на тебе»³. А він [тобто князь] розгнівався на нього і сказав: «Облиш його». Я наблизився і став біля нього, і він відповів ме- ні, кажучи: «Дивись, доручення, якіколись робили мої предки,я їх теж зробив, хоч ти і не зробив мені того, що зробили твоїпред- ки моїм. Дивись, це вже останні з твоїх колод лежать.Зроби ж меніприємність і навантаж їх, бо вони дані тобі. Не дивись на стра- хіття моря, але якщо ти подивишся на страхіття моря, то подивись і на мене⁴. Воістину, я не зробив тобі того, що було зроблено посланцям Хаемуаса⁵, які пробули 17 років у цій країні і які померли тут». І він сказав своєму охоронцеві: «Візьми його і покажи йому їх гробницю, в якій вони упокоїлися».

І я сказав йому: «Не показуй мені її. Якщо Хаемуас посилав тобі посланцями людей, то людське тіло його [тобто він сам людина].Але яне один з його посланців,а ти говориш "підиподивись подібних тобі⁶". Ти не радієш і не велиш зробити пам'ятник і сказати на ньому: "Послав мені Амон-Ра,цар богів,свого посланця Амона, разом з Унуамоном, посланцем-людиною, за деревом для барки великої, священної, для Амона-Ра, царя богів. І я спиляв їх, я навантажив їх, і я відправив їх своїми кораблями і своїм екіпажем, і ядавїм дістатисядо Єгипту, щоб вимолити собі 50 роківжиття від Амона зверх призначених". І якщо доведетьсявін- ший час прийти якому-небудь посланцеві з землі єгипетської і він знає письмена, він прочитає ім'я твоє на пам'ятнику, і ти одер- жишводу на Заході [тобто в царстві мертвих], подібно до тамошніх богів».

І він сказав мені:«Слова, якіти говориш мені, — велике свідчення».

І ясказавйому: «Якщо станетьсяте все, що ти сказавмені, і ядістануся до місцеперебуванняверховного жерцяАмона і він побачить твоє доручення⁷, то твоє доручення дастьтобі дещо».

І я пішов до берега моря, де було дерево, і помітив 11 кораблів, які з'явилися на морі. А вони належали чакальцям і прийш- ли з дорученням: «Схопіть його і не пропустіть суден віднього в землю єгипетську». І я сів і заплакав.

І вийшовдо мене писар князя, і він сказавмені: «Що з тобою?» І ясказавйому: «Чи ти не бачиш птахів, які вдруге поверта- ються в Єгипет⁸. Дивись на них, вони летять до прохолодної води. Доки ж я пробуду тут? Хіба ти не бачиш оцих, що прийшли, щоб схопити мене знов».

І він пішов, івінсказавце князю, ікнязь почавплакати відцихслів, які переказали йому і якіє сумні. І вінвислав мені сво- го писаря, і він приніс мені дві міри вина і одного барана. І він послав мені Тентнут, єгипетську співачку, яка була при ньому, ка- жучи: «Заспівай йому, нехай не гнітять його чорні думи».

І він послав мені сказати: «Їж і пий,і нехай тебе не гнітять чорні думи,а завтра ти почуєш все, що я скажу».

І ось коли настав завтрашній день, він покликнув до своїх вод і земель [тобто до всієї своєїкраїни], і він став посередних, і він сказав чакальцям: «Чого ви прийшли?» І вони сказали йому: «Ми переслідуємо ці дуже биті судна⁹, які ти посилаєш в Єгипет разом з нашими ворогами». І він сказав їм:«Я не можу затримати посланця Амона вмоїй країні. Дайте мені його відправити, а по- тім переслідуйте його, щоб захопити його».

І він повантажив мене, і він відправив мене... з морської гавані. І вітер пригнав мене до землі Ірса [тобтоКіпру]. І жителі мі- ста вийшли проти мене, щобубити мене. І я бувпротиснутий і протягненийдо місцеперебуванняХетеб, княгиніміста. І я застав її, коли вона виходила з одного будинку і входила в другий [тобто на вулиці]. Я вклонивсяїй і спитав людей, які стояли навколо неї, чи немає серед них кого-небудь, хто розуміє єгипетську мову. Один з них сказав: «Я розумію». І я сказав йому: «Скажіть моїй во- лодарці — я чув, аж до Фів, місцеперебування Амона: в усіх селищах роблять несправедливості, але в землі Ірса чинять справед- ливо, але ітут роблять несправедливості кожний день». І вона сказала: «Щоце, що ти говориш?» І я сказав їй: «Колиморе розбур- халося, вітер пригнавмене до землі, на якій ти перебуваєш, то не дай схопити мене, щоб умертвити. Адже я посланець Амона;ди- вись, помітний я, мене шукатимуть в усі дні. Що ж до команди князя Бібла, яку вони хочуть убити, хіба їх пан не знайде 10 твоїх команд, і він їх уб'є за це». Вона наказала покликати людей і поставила їх. І вона сказала мені:«Лягай спати»...

[Кінця тексту немає, проте по смислу всього оповідання треба думати, що далі описувалось благополучне повернення Уну- амона на батьківщину.]

¹ Особисто Унуамону.

² Тобто Унуамон став надто близько до князя.

³ В чому полягає смисл слів Пенамона, судячи по імені єгиптянина, неясно.

⁴ Смисл цієї пропозиції в тому, що князь радить Унуамону швидше повертатися в Єгипет, незважаючи на несприятливу для плавання пору року.

⁵ Мабуть, Рамсес IX (1115-1102 рр. до н.е.). В цих словах криється неясна для нас погроза.

⁶ Унуамон хоче цим сказати, що він посланець бога.

⁷ Дерево, що його Унуамон доставить.

⁸ Унуамон хоче цим сказати, що вже минув рік, відколи він від'їхав з Єгипту.

⁹ Такі, які слід розбити.