№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
Найважливіший зі всіх давньоіндійських збірників законів — «Мáнава-дхарма-шастра» або «Закони Мáну» згідно брахманської традиції вважається уста- новленням Мáну, міфологічного першопредка — прабатька людей. Насправді ж вони є результатом роботи однієї з брахманських наукових шкіл. Впорядкування цього збірника тривало протягом кількох століть, внаслідок чого в ньому поряд з порівняно пізніми статтями є установлення звичаєвого права дуже далекої давни- ни. В тій редакції, що дійшла до нас, збірник впорядкований в кін. I ст. до н.е. — на поч. I ст. н.е.
«Мáнава-дхарма-шастра» — це не кодекс законів в сучасному значенні слова, а скоріше збірник правил, яких повинен був додержуватись благочестивий індієць, виконуючи свій обов'язок — громадський, релігійний і моральний, — як його розумів панівний клас; в ньому поряд з нормами звичаєвого права виклада- ються космогонія, державний устрій, варнова регламентація, санітарно-гігієнічні правила і т.д.
[1. Характеристика збірника законів]
I, 102. З метою визначення в належному порядку обов'язків брахмана і членів інших варн, мудрий Мáну, що походить від Самосущого [тобто Брахми], склав цей збірник священних законів.
І, 107. В цьому збірнику повністювикладено священний закон, доброчесність і зло різних діяньлюдей, а також одвічніпра- вила життя чотирьох варн.
І, 108. Правило життя —вищий закон, викладений у священному одкровенні і записаний у священних законах, через те дві- чі народжений, хто бажає собі блага, нехай завжди додержує його.
[2. Рабство]
XVIII, 415. Захоплений під прапором, даса4 за утримання, народжений в домі, куплений, подарований, одержаний в спад- щину і даса в силу покарання — такі є сім розрядів даса.
VIII, 416. Жінка, син і даса — троє не можуть мати власності; чиївони, того і майно, яке вони придбають.
VIII, 417. Брахман хай впевнено користується речами, одержаними від даси; оскільки в даси немаєніякоївласності, то його хазяїн може взяти його майно.
VIII, 177. Нехай боржник заплатить борг навіть роботою, якщо він рівної або нижчої варни, але якщо вищої, нехай віддає поволі.
IX, 179.Якщо вякого-небудь шудри є син від даси або від дасі5, яка належить дасі, хай він одержить дозволену батьком ча- стину спадщини; так постановив закон.
IX, 229. Але той, хто має варну кшатрія, вайшьї і шудри, коли він не може заплатити штраф, нехай платить, що належить, роботою; брахман хай платить потроху.
[3. Варни]
дно.
І, 31. А для процвітання світів Брахма створивзсвоїх уст, рук, стегон іступнів брахмана, кшатрія,вайшью і шудру відпові-
І, 87. А для збереження всього цього Всесвіту він, найясніший, для створених з його уст, рук, стегон і ступнів, встановив
особливі обов'язки і заняття.
I, 88. Так, вченняВед і вивченняїх, принесення жертвза себе і за інших, а такождачу і одержання милостинівін встановив для брахманів.
I, 89.Охорону підданих,а також дачу милостині,жертвоприношення,вивченняВед і поміркованість у втіхах він вказав для кшатріїв.
І, 90. Пасіння худоби, а також дачу милостині, жертвоприношення, вивчення Вед, торгівлю і лихварство — для вайшьї. І, 91. Але тільки одне заняття Владика вказав для шудри — обслуговуванняцих варн з покорою.
І, 93. Внаслідок походження з найблагороднішої частини тіла Брахми, внаслідок первородства і знання Вед брахман по пра- ву володар всього Всесвіту.
1 Пелти (грец.) — легкі щити.
2 Савнії — вид дротика, який часто вживається у східних народів.
3 Шлюби в індійців укладаються різним чином: Страбон говорить про шлюб у вигляді купівлі дружини чоловіком, що підтверджується законами Мáну (III, 29). Санскритські тексти вказують, що шлюби укладалися після боротьби претендентів. Цей вид часто зустрічається в літературних описах. Так укладається шлюб Рами і Сіти, так жениться і Будда.
4 Даса — раб.
5 Дасі — жіночий рід від даса — рабиня.
ни.
І, 96. З усіх істот найкращими вважаються одушевлені, з одушевлених — розумні, з розумних — люди, з людей — брахма-
VIII, 279. Якою частиною тіла чоловік нижчої варни заподіє ушкодження чоловікові вищої варни, саме вона в нього пови-
нна бути відрізана; таке веління Мáну.
VIII, 413. Але шудру купленого або некупленого [тобто найнятого] нехай брахман-хазяїн примусить виконувати навіть принизливі послуги, бо він був створений Самосущим для обслуговування брахмана.
VIII, 414. Шудра, навіть відпущений своїм хазяїном, не звільняється від обов'язків слугування, бо воно природжене для нього, хто може звільнити його від цього?
VIII, 418. Нехай раджастаранно примушує виконувати свої роботи вайшью і шудру,бо вони, нехтуючи своїми обов'язками, потрясають цей світ.
IX, 322. Кшатрії не благоденствують без брахманів, брахмани не благоденствують без кшатріїв; брахмани і кшатрії, будучи міцно з'єднаними, благоденствують і в цьому світі, і в майбутньому.
X, 96. Хто через пожадливість живе заняттями вищих, того раджа, позбавивши майна, хай негайно вижене.
X, 97. Свій обов'язок, погано виконаний, краще, ніж добре виконаний чужий, бо той, хто живе з виконання чужого обов'яз- ку, одразу ж випадає з своєї варни.
X, 99. Шудра,коли він неможе обслуговувати двічінароджених1 і йому загрожує загибель синів і жінки, нехай живез ремі-
сничих занять.
X, 121. Але шудра, який не може утримувати себе, обслуговуючи брахмана, який старається заробити на прожиток, нехай обслуговує кшатрія, або нехай шудра живе, обслуговуючи багатого вайшью.
X, 122. Але брахмана нехай він обслуговує і заради неба і заради обох — і того і цього світів, бо для нього, завжди віддано- го брахману, всі цілі досяжні.
X, 123. Обслуговування брахмана вважається найкращим заняттям для шудри; що б він не робив інше, воно для нього без користі.
X, 129. Шудранеповинен нагромаджувати багатства,навітьмаючи можливістьзробити це,бо шудра, набуваючи багатство, утискує брахманів.
X, 64. Якщо дочка брахмана від шудрянки народжує в шлюбі з брахманом дочку, яка одружується також з брахманом і так далі, нижчий досягає вищої варни в сьомому поколінні.
X, 65. Так шудра іде до ступеня брахмана і брахман до ступеня шудри, але хай буде відомо, що це стосується і до потомст- ва кшатрія, а також вайшьї.
XI, 127. ¼ штрафу за вбивство брахмана вимагається як очищення за вбивство кшатрія, ⅛ — за вбивство вайшьї; хай буде відомо, що 1/16 за убивство доброчесного шудри.
[4. Рáджа2]
VII, 2. Кшатрій, що одержав, як годиться, посвячення,призначене Ведами, повинен здійснювати охорону всього цього світу згідно з законом.
VII, 3-4. Коли люди, які не мали раджі, розсіялися в усіх напрямах з страху, Владика створив раджу для охорони всього цього світу, змішавши вічні частинки Індри, Вітру, Ями3, Сонця, Вогню, Варуни, а також Місяця і Володаря БагатствКувери.
VII, 5. Тому що раджа створений з частинок цих головних богів, то він блиском перевершує всі живі істоти. VII, 6. І він,подібно до сонця,пече очі і серце,і ніхто на земліне може навіть дивитися на нього.
VII, 7. Своєю могутністю він Агні, Вайю, Сонце, Сома, Цар Правосуддя (Яма), Кувера, Варуна і Великий Індра.
VII, 8. Раджу, навіть коли він ще дитина, не слід зневажати, думаючи, що він тільки смертний, бо могутністю він божество з виглядом людини.
VII, 20. Якби раджа не карав безустанно тих, кого слід покарати, сильніші зажарили б слабих, як рибу на вертелі.
VII, 21. Ворона почала б клювати жертовний пиріг, а собака лизати жертовну їжу, і не стало б ні в кого власності, і нижчі зайняли б місце вищих.
VII, 24. Всіварни були б зруйновані, всі закони були б порушені і було б всенародне повстання через неправильне застосу- вання кари.
VII, 25. Де діє чорне, червонооке покарання, що знищуєзлочинців, там піддані не повстають, якщо раджа добре наглядає.
VII, 218. Нехай раджа кладе в усі свої речі протиотруту і ліки, і нехай завжди носить при собі дорогоцінне каміння, що є протиотрутою.
[5. Податки]
VII, 127. Взявши до уваги ціни при купівлі і продажу, відстань, витрати на харчі і приправу і охорону товарів державою, не- хай раджа примусить купців платити мито.
VII, 128. Розміркувавши, нехай раджа завжди встановлює в країні податки такі, щоб наслідками праці користувались і ра- джа, і виробник.
VII, 129. Як п'явка, теля і бджола їдять свою їжу помалу, так помалу повинен брати раджа щорічний податок. VII, 130. Раджі треба давати п'ятдесяту частину худоби і золота, восьму, шосту або дванадцяту частину зерна.
VII, 131. Нехай він одержує ще шосту частину дерева, м'яса, меду і олії, пахощів, лікарських трав, соків, квітів, коріння і плодів.
VII, 132. Листя, овочів, трав, шкур і виробів з очерету і глини, посуду і всяких виробів з каменю.
VII, 138. Ремісників усіх спеціальностей і шудр, що живутьз своєїпраці,він може примусити працювати на себеодин день на місяць.
1 Двічінароджені — члени трьох вищих варн брахманів, кшатріїв і вайшьїв проходили в дитинстві обряд ініціації (посвяти), який вважався рівним другому на- родженню.
2 Рáджа — племінний вождь, пізніше — цар.
3 Міфічний Яма і його брат-близнюк Ямі відповідні давньогрецьким Діоскурам — братам Кастору і Полідевку — божествам світла.
VII, 139. Нехай не підрізує коріння нів себе, не збираючи податків,ні в інших, збираючи податки з надмірною пожадливіс- тю; підрізуючи корінняу себе, він шкодить і собі і іншим.
X, 119. [Раджі] істинний обов'язок — перемога; хай він не тікає під час небезпеки; захищаючи зброєю вайшьїв, хай приму- шує вносити законний податок.
20
[6. Війна]
з шудри, а також ремісники
VII, 87. Раджа, який охороняєсвій народ і пам'ятає обов'язок кшатрія,викликаний ворогом,рівним силою, сильнішим і сла- бішим, хай не ухиляється від битви.
VII, 89. Раджі, що в битвах хочуть вбити один одного, б'ються з повним напруженням сил і не кидаючись тікати, ідуть на
небо.
VII, 90. Коли б'ється з ворогами, хай не вбиває ворога ні підступною зброєю, ні зубчатими стрілами, ні отруйними, ні стрі-
лами з наконечниками, розпеченими на вогні.
VII, 91. Хай не убиває ні того, хто зійшов на землю, коли він сам залишаєтьсяна колісниці, ні того, хто склав руки, благаю- чи пощади, ні того, в кого розпущене волосся, ні того, хто сидить, нітого, хто говорить «я твій».
VII, 92. Ні того, хто спить, ні того, в кого немає кольчуги, ні голого, ні беззбройного, ні того, хто не б'ється, а тільки ди- виться, ні того, хто б'ється з іншим.
VII, 93. Ні того, в кого зламана зброя, ні хворого, ні тяжко пораненого, ні зляканого, ні того, хто кинувся тікати; в усіх цих випадках хай пам'ятає обов'язок справжніх воїнів.
VII, 96. Колісницю і коня, слона, зонтик, гроші, зерно, скот, жінок [тобто рабинь], всі речі і недорогоцінні метали нехай бе- ре той, хто перемагає в поєдинку.
VII, 97. А для раджі повинна бути дана воїнами найкраща частина здобичі, — так вимагають ведичні тексти; завойоване спільно повинно бути роздане раджею всім воїнам.
VII, 102. Нехай він завжди буде готовий вжити силу, завжди виявляє хоробрість, завжди береже секрети і завжди вивчає слабі сторони ворога.
VII, 103. Завжди готового вжити силу боїться весь світ, отже, хай підкоряє собі всеживе саме силою.
VII, 106. Нехай обдумує заходи, подібно до чаплі, а подібно до зайця тікає в безпечне місце; нехай вириває здобич, подібно до вовка, і виявляє хоробрість, як лев.
VII, 198. Нехай старається перемогти ворогів примиренням, дарами, сіянням розбрату серед них, всіма цими засобами ра- зом або по одному, ніколи битвою, якщо можна їїуникнути.
VII, 199. Через те, що для обох воюючих сторін перемога або поразка в битві наперед не відома, то нехай раджа уникає бит-
ви2.
VII, 201. Перемігши, нехай віддасть шану богам завойованої країни і доброчесним брахманам; нехай дарує полегшення по-
датків і хай оголосить про відсутність небезпеки.
VII, 202. А взнавши повністю бажання їх всіх [тобто жителів завойованої країни], хай поставить там його [тобто переможе- ного раджі] родича і хай укладеугоду.
[7. Сім'я і шлюб]
III, 13. Для шудри призначена дружина тільки варни шудр; для вайшьї — тієї і своєї варни; для кшатрія — тих обох, а та- кож своєї; для брахмана — тих трьох, а також своєї.
III, 53. Хай батько, що знає закон, небере за дівчину навіть найменшоївинагороди, бо той, хто бере їїз пожадливості, є лю- дина, що продає своїх дітей.
III, 56. Де жінок шанують, там боги бувають задоволені; але де їх не шанують, все почитання богів марне.
V, 154. Чоловіка,навіть недоброчесного,який зраджує дружину або позбавлений хороших рис, вірна дружина повинна зав- жди почитати, як бога.
IX, 3. Батько оберігає жінку в дитинстві, чоловік оберігає в молодості, сини оберігають в старості, жінка ніколи не здатна до самостійності.
IX, 46. Ні продажем, ні розлукою дружина не звільняється від свого чоловіка...
IX, 81. Дружину, яка не родить дітей, можна перемінити на восьмому році, яка родить дітей мертвими — на десятому, яка родить тільки дівчат — на одинадцятому, але сварливу — негайно.
IX, 85. Якщо двічінародженіберуть дружин з своєї і інших нижчих каст,то старшинство, шана і приміщення їх повинно бу- ти за порядком варн.
IX, 91. Якщо дівчина, не віддана заміж, сама знайде чоловіка, ні вона не робить ніякою гріха, ні той, за кого вона виходить. IX, 153. Із спадщини брахмана брахман [тобто син дружини брахмана] хай візьме чотири частини, син дружини варни кша-
трїїв — три, син дружини варни вайшьїв — дві, син дружини варни шудр — хам візьме одну частину.
IX, 185. Не брати,не родителі, а сини одержують спадщину батька...
IX, 194. Дана до шлюбного вогню, дана при весільному поході, дана на знак любові і одержана від брата, матері і батька —
таких налічується шість видів власності жінки.
IX, 208. Що який-небудь з братів придбав своєю працею, не використовуючи батьківського майна, цього придбання, зроб- леного тільки його старанням, він не повинен ділити проти свого власного бажання.
1 Каршапана (срібна пана) — монета вагою в 3,76 г, яка складається 11/16 срібла, 4/16 міді і 1/16 заліза або свинцю.
2 Легко виявляється невідповідність рядків VII, 198 і 199 з вміщеними вище рядками VII, 87 і 69.