- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
Виникнення даосизму традиція пов'язує з ім'ям напівлегендарного мудреця Лао Цзи. За версією, що сходить до глави «Життєпис Лао-цзи Хань Фей-цзи» в
«Історичних записках» («Шіцзи») Сима Цяня (145-86 рр. до н.е.), Лао Цзи народився в 604 р. до н.е. в селі Цюйжень волості Лі повіту Ку царства Чу. Пізніше він служив архівістом в чжоуському книгосховищі. Зустрічався з Конфуцієм, на 55 років молодшим за нього, причому ця зустріч зробила на молодого Конфуція не- згладиме враження. До кінця своєї кар'єри Лао Цзи розчарувався в сучасній йому дійсності і відправився на захід з метою назавжди покинути Китай. В прикордон- ній області Ханьгу (територія сучасної провінції Хенань) він був зупинений якимсь «стражем застави» Інь Сі (або Гуань Інь-цзи), на прохання якого написав (або надиктував) п'ять тисяч слів; так виник головний текст даосизму — книга «Дао де цзин» («Книга про дао і де»). Потім він продовжив шлях в Індію, де його пропо- відь привела до виникнення буддизму (Лао-цзи представляли ледь чи не батьком самого засновника буддизму — Сіддхартхи Гаутами). Насправді «Дао де цзин»
2
виникла не пізніше IV—III ст. до н.е. і була названа «книгою»
скоріш за все за взірцем конфуціанського канону. В монологічній формі в ній викладаються тези
вчення, яке в цілому якби залишається за текстом. Голос строгого проповідника звучить стримано, переконано, іноді схвильовано. «Знаючий не доводить, а дово- дячий не знає» — в цій фразі вміщене характерне для Стародавності уявлення про те, що істина не має потреби в доказах, частково похитнуте лише в III ст. до н.е. китайськими «софістами». Практично протягом всієї Стародавності слово вчителя, як показують пам'ятники, залишається незаперечним, що завжди позначається на трохи урочистому стилі монологів вчителя.
В «Дао де цзин», як в «Лунь Юй» і в будь-якому іншому творі Стародавності, немає систематичного викладу вчення, хоча, безумовно, саме вчення являє собою систему. Для її вираження існував інший спосіб, ніж тепер. Оскільки взагалі образне мислення, фантазія, уява грали дуже велику роль, багато що у викладі розраховане на емоційне, а не на логічне сприйняття. Здавалося б, розрізнені фрагменти — вислови Конфуція і його учнів, тези «Дао де цзин», діалоги Менцзи і Чжуанцзи, виявляються в тексті зв'язаними в одне ціле. Величезну роль як стилістичний прийом грає повтор. Композиційний, синтаксичний, лексичний і звуковий повтори підкреслюють змістовий. Ті самі теми, варіюючи, служать створенню різноманітної, але єдиної картини світу.
Дао і де, про які тлумачить текст, суть найголовніші поняття даоської філософії. Як вже говорилось, дао значить «шлях». На правильному шляху наполя- гав і Конфуцій стосовно держави і «шляхетного мужа». В даосів же дао значить шлях Природи, її внутрішній закон, за яким вона розгортається. І якщо де в Кон- фуція є певною мірою «містична» сила, що дає володіння всіма необхідними чеснотами «шляхетному мужу» або навіть Сину Неба, то в Лаоцзи і пізніших даосів де означає силу, що царює в Природі нарівні з дао і надає всьому живому здатність жити, не піддаючись небезпеці псування або передчасної загибелі — за умови непорушності основного закону — дао.
Соціальним ідеалом даосизму було повернення до «природного», первісного стану і общинної рівності — «золотого віку» даоської утопії. Даоси різко ви- кривали соціальний гніт. Вони засуджували війни, виступали проти багатства і розкоші знаті, поборів властей, що доводять народ до убогості, бичували жорсто- кість правителів і самочинство сановної знаті. Лао цзи висунув теорію недіяння, яка в плані соціальному, з одного боку, була спрямована на обмеження сваволі владарів, а з іншого боку — проповідувала пасивність як принцип життя, прирікаючи маси на слідування дао — природному ходу речей.
§1. Дао, которое может быть выражено словами, не есть постоянное дао. Имя, которое может быть названо, не есть посто- янное имя3. Безымянное есть начало неба и земли, обладающее именем — мать всех вещей...
§2. Когда все в Поднебесной узнают, что прекрасное является прекрасным, появляется и безобразное. Когда все узнают, что доброе является добром, возникает и зло. Поэтому бытие и небытие порождают друг друга, трудное и легкое создают друг друга, длинное и короткое взаимно соотносятся, высокое и низкоеустремлены другк другу, звуки инь и шэн согласуютсядругсдругом4. Поэтому совершенномудрый, совершая дела, предпочитает недеÕние5; осуществляя учение, не прибегает к словам...
§4. Дао пусто, но неисчерпаемо6. О глубочайшее! Оно предок всех вещей!.. Я не знаю, чей оно сын, но оно предшествует небесному владыке7.
§11. Тридцать спиц соединяются в одной ступице, образуя колесо, но употребление колеса зависит от пустоты между спи- цами. Из глины делают сосуды, но употребление сосудов зависит от пустоты в них. Пробивают двери и окна, чтобы сделать дом, но пользование домом зависит от пустоты в нём. Вот почему полезность зависит от пустоты8.
§12. Пять цветов притупляют зрение. Пять звуков притупляют слух. Пять вкусовых ощущений притупляют вкус9. Охота и скачки приводят в неистовство. Труднодоступные вещи влекут к преступлению. Поэтому совершенномудрый устремлён к внут- реннему, а нек внешнему10...
§14. Смотрю на него и не вижу, поэтому называю невидимым. Слушаю его и не слышу, поэтому называю неслышимым. Пытаюсь схватить его и не достигаю, поэтому называю его мельчайшим11. Эти три свойства неразделимы и составляют одно. Вве- рху не освещено, внизу не затемнено12. Оно бесконечно и не может быть названо. Оно снова возвращается в небытие13. И вот на-
1 Дафу — второй ранг знатности в эпоху Чжоу.
2 Книга — букв. «основа» («цзин»).
3 Даосы впервые в истории китайской философии открыли, что за осязаемостью вещи есть ещё нечто, что её определяет как таковую, — это её сущность. Она обнаруживает себя в действии, в движении и не может быть воспринята чувствами — услышана, увидена, и пр., но может быть осознана в своём проявлении. Проявление это всегда частично, поэтому и дао, которое понимается как всеобщая сущность вещей, не может равняться своему названию (имени), поскольку в нём уже присутствует ограничение.
4 Инь и шэн — современные сонанты (гласные) и консонанты (согласные). Весь фрагмент утверждает единство противоположностей.
5 Недеяние — отказ от произвольных действий, противоречащих внутренним законам вещей и явлений и нарушающих их естественную взаимосвязь.
6 Дао пусто, но неисчерпаемо — о пустоте см. прим. 7.
7 ...око предшествует небесному владыке — т.е. оно существует раньше богов.
8 Пустота — одно из важных понятий даосизма, утверждавшего, что всё родится из «ничего». Это «ничто» ассоциировалось с пустотой. Через реально пред- ставимые веши объяснялась «полезность» пустоты, а следовательно и её реальность.
9 Даосы принципиально отвергали достоверность чувственного познания, считая, что предметы возбуждают чувства, взволнованные чувства взбаламучивают ровную поверхность сердца (представлявшегося в виде поверхности водяного зеркала) и искажают «образ».
10 ...к внутреннему, а не к внешнему — букв. «к животу, а не к глазам». По даосам, глаза, уши, нос, рот, кожа — это внешние органы, они подвластны внут- ренним (легким, почкам, желчному пузырю, печени и сердцу), которые в свою очередь находятся под контролем сердца — «сокровищницы» разума.
11 ...называю его мельчайшим — желая сказать о неподвластности дао чувствам, но в то же время о его реальности, даосы называют его мельчайшим, формой без формы, образом без существа, дают другие определения, ставящие его на грань бытия и небытия.
12 Вверху не освещено — как небо, внизу не затемнено — как земля. Дао, не обладая ни одним из качеств мира, не обладает и этим.
13 Оно снова возвращается в небытие — т.е. будучи ничем и всем одновременно, дао как бы балансирует между бытием и небытием.
зываю его формой без форм, образом без существа. Поэтому называю его неясным, туманным. Встречаюсь с ним и не вижу лица его, иду следом за ним и не вижу спины его.
§25. Вот вещь в хаосе возникающая, прежде неба и земли родившаяся! О беззвучная! О лишённая формы! Одиноко стоит она и не изменяется. Повсюду действует и не имеет преград. Её можно считать матерью Поднебесной. Я не знаю её имени. Обоз- начая словом, назову её дао; произвольно давая ей имя, назову её — великое. Великое — оно в бесконечном движении. Находя- щееся в бесконечном движении, не достигает предела. Не достигая предела, оно возвращается к своему истоку. Вот почему вели- ко дао, велико небо, велика земля, велик также и государь. Во Вселенной имеются четыре великих, и среди них — государь.
Человек следует законам земли. Земля следует законам неба. Небо следует законам дао, а дао следует самому себе.
§30. Кто служит правителю посредством дао, не покоряет другие земли оружием, ибо это может обратиться против него.
Где побывали войска, там растутколючки и бурьян. Где прошло большое войско, там наступают голодные годы.
Искусный полководец побеждает и наэтом останавливается,он несмееттворитьнасилие. Побеждаети сам себя не просла- вляет. Побеждает и не нападает. Побеждает и не гордится. Побеждает, потому что вынужден. Побеждает, но не воинственен.
Когда сильное и здоровое превращается в старое и слабое, это противоречит дао. То, что противоречит дао, то рано погиб-
нет.
§32. Дао вечно и безымянно. Эта простая основа хоть и мала, но никто в мире не может её подчинить себе. Если бы хоу и
ваныбыли способны её хранить, то тьма существ пришла бы им служить, небо и земля слились быв гармонии и пролили сладкую росу, а народ и без приказов бы успокоился...
§47. Не выходя со двора, можно познать мир. Не выглядывая из окна, можно видеть естественное дао. Чем дальше идешь, тем меньше познаёшь. Поэтому совершенномудрый не ходит, но познает всё. Не видя вещей, он проникает в их сущность. Не дей- ствуя, он добивается успеха.
§51. Дао рождает вещи, дэ вскармливает их. Вещи оформляются, формы завершаются. Поэтому нет вещи, которая бы не почитала дао и не ценила бы дэ... Дао рождает вещи, дэ вскармливает их, взращивает их, воспитывает их, совершенствует их, де- лает их зрелыми, ухаживает за ними, поддерживает их. Создавать и не присваивать, творить и не хвалиться, являясь старшим, не повелевать — вот что называется глубочайшим дэ.
§70. Мои слова очень легко понять, им очень легко следовать. Но Поднебеснаянеможетпонять их, не можетследоватьим. В речах есть корень, в делах есть закон. Но именно этого не понимают. Вот почему не знают меня. Знающих меня мало, идущих за мной единицы...
§76. Человек при своем рождении нежен и слаб, а по смерти крепок и тверд. Все существа и растения при своём рождении нежные и слабые, а при гибели иссохшие и ломкие. Твёрдое и крепкое — это то,что погибает, а нежное и слабое — этото, что на- чинает жить.Поэтому могущественное войско непобеждает, крепкоедеревопогибает. Место сильного и могущественноговнизу, а слабого и нежного наверху.
§80. Пусть государство будет маленьким, а население — редким. Пусть будут в нём различные орудия, но пусть ими не пользуются. Пусть народ помнит о смерти и не уходит далеко. Пусть будут у него лодки и колесницы, но пусть им не будет при- менения.Пусть будут у них щиты и оружие, но не будет противкого их направлять. Пусть люди снова вернутся к узелкам1. Пусть пища их будет сладкой, одежда красивой, жилищеудобным, а жизнь радостной. Пусть соседние царства расположатся так близко, что будут видны издали, крик петухов и лай собак будет доноситься от одного к другим, а люди царств никогда не будут иметь нужды друг в друге2.
Мэн-цзы встретился с циским Сюань-ваном3 и сказал:
№2
МЕН-ЦЗИ
Когда говорят о «древних государствах», то имеют в виду не то, что там растутвековые деревья, а то, что там есть чино- вники, из поколения в поколение занимающие одни и те же должности. А у вас, ван, нет доверенных чиновников. Того, кто был назначен вчера, сегодня ужеи след простыл!
Но как мне узнать, что у него нет способностей? Тогда я не назначал бы его вовсе! — сказал ван. Мэн-цзы ответил:
Правитель государства выдвигает мудрых лишь в случае крайней необходимости. Поступая таким образом, он позволяет низким превзойти высоких,дальним превзойти близких. Разве не следует в этом поступать с осторожностью?...
Мэн-цзы сказал:
Разве можно управлятьПоднебесной, занимаясь одновременно с этим земледелием? Естьзанятия больших людей и есть занятия маленьких людей... Поэтому-то и говорят: «Одни напрягают свой ум, другие напрягают свою силу. Тот, кто напрягает свой ум, управляет людьми. Тот, кто напрягает свою силу, управляется людьми. Тот, кто управляет людьми, кормится за счёт лю- дей, а управляемый людьми кормит людей. Таков всеобщий закон Поднебесной...».
1 Т.е. вернутся к древнейшему способу общения через узелковые знаки.
2 Фрагмент §80 представляет собой вариант даосской утопии, пафос которой в освобождении от «благ» цивилизации, так далеко уведших человека от Природы.
3 Сюань-ван — правитель царства Ци с 318 по 284 г. до н.э.