- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
Перська держава, створена Кіром II (558-530 рр. до н.е.), не була міцна. До її складу входили випадкові і мало зв'язані конгломерати груп, що розпадалися і об'єднувалися залежно від успіхів або поразок того або іншого завойовника. Наведений далі опис Геродота показує, яким строкатим був етнічний склад монархії Ахеменідів, що об'єднала багато десятків народностей і племен, різних походженням і мовою. Цікаві також дані про відмінності в економічному розвитку окремих складових частин держави Кіра II і Дарія І (наприклад, про наявність племен номадів і рибалок на східних окраїнах). Уважний аналіз історико-географічних фак- тів, зібраних Геродотом, допоможе зрозуміти, чому так швидко загинула під ударами невеликої армії Александра Македонського найбільша і наймогутніша дер- жава стародавнього Сходу.
...Дарій поділив перську державу на 20 областей, які самі вони називають сатрапіями2; встановивши області і призначи- вши їх управителів, він наказав, щоб податки надходили до нього по народах; при цьому він залічив до кожного з народів його найближчих сусідів і, крім того, пропускаючи безпосередніх сусідів, той або інший з більш далеких народів. Області і щорічне надходження податків він розподілив так: тим з них, хто платив сріблом, було сказано платити талант за вавілонською вагою3, тим, хто платив золотом, — за евбейською вагою4, а вавілонський талант дорівнює 78 евбейським мінам5. Бо в правління Кіра6, а також і Камбіза7 не було встановлено нічого відносно данини, але піддані приносили подарунки; через це ж встановлення данини і інші, близькі до цього заходи перси говорять, що Дарій був торгашем, Камбіз — деспотом, а Кір — батьком, перший — тому, що вносив в усі справи дух торгашества, другий — тому, що був і суворий і зарозумілий, а третій — тому що був лагідний і надав їм всі блага.
Отже, від іонійців8, магнетів9, які в Азії, еолійців10, карійців11, лікійців12, міліїв13 і памфілів14 (бо для них була встановле-
1 Нинурта-Аххе-Иддин обязуется привести к определённому сроку и передать кредитору сына одного из своих компаньонов.
2 Сатрáпія — грецьке сатрап походить від перського хшатрапаван — правитель області; звідси «сатрапія» — область. Перелік перських сатрапій сходить до іонійського опису перських провінцій. Сатрапії були, очевидно, спочатку введені в тих областях, де вони були зв'язані з вже існуючими державними організація- ми, а потім у прикордонних областях (з міркувань стратегічного характеру). Народи північного сходу Балканського півострова в списку не згадані.
3 Вавілонський талант=30,3 кг.
4 Евбейський талант=26,19 кг.
5 Монетна реформа Дарія базувалась на введенні золотої валюти. Дарій чеканив золоті дáрики (8,4 г)=1/3000 евбейського таланта. Відношення золота до срібла дорівнювало 13½:1.
6 Мається на увазі засновник Перської держави — Кір II (558-530 рр. до н.е.).
7 Камбіз II (530-522 рр. до н.е.) — перський цар, син Кіра II.
8 Іонійці — маються на увазі малоазіатські іонійці, а також іонійське населення островів Егейського моря.
9 Магнети — жителі грецького міста Магнезії, на р. Меандрі (суч. Інк-Базар), заснованого, за переказами, жителями м. Магнезії в південній Фессалії. Геродот підкреслює, що Дарію були підвладні саме азіатські, а не європейські магнети.
10 Еолійці — маються на увазі азіатські еолійці, що заселяли північно-західне узбережжя Малої Азії і острів Лесбос.
11 Карійці — жителі Карії, області в південно-західній частині Малої Азії.
12 Лікійці — жителі Лікії, області в південній частині Малої Азії, по сусідству з Карією.
13 Мілії — жителі м. Міласи в Карії.
14 Памфіли — жителі Памфілії, області на півдні Малої Азії, на схід від Лікії.
на загальна сума данини) надходило 400 талантів срібла. Отже, це I сатрапія з утворених ним; а від місійців1, лідійців2, ласоніїв3, кабаліїв4, гітеннеїв5 — 500 талантів; це — II сатрапія. Від геллеспонтіїв6 же, які праворуч від того, хто входить в Геллеспонт, фрі- гійців7, фракійців8, які в Азії, пафлагонців9, маріандінів10 і сірійців11 данина становила 360 талантів; це — III сатрапія. З Кілікії12 доставляли 360 білих коней, по одному за кожний день, і 500 талантівсрібла. З них 140 витрачалося на кінноту, яка охороняла Кі- лікійську землю, а 360 ішли Дарію; це — IV сатрапія.
Від міста Посідея13, якезаснував Амфілох, син Амфіарая14, на кордоні кілікійців ісірійців,починаючи від нього до Єги- пту, крім частини арабів15 (бо вона була вільна від податків), данина була 350 талантів; до цієї округи належать вся Фінікія, Сірія, яку називають Палестиною16, іКіпр;це — V сатрапія. ВідЄгипту, лівійців, суміжних з Єгиптом, Кірени іБарки17 (бо останнібули залічені до Єгипетської округи) надходило 700 талантів, крім срібла, що йшло з Мерідового озера18, яке [тобто срібло] йшло від ловлі риб; отже, без цього срібла і додаткових зборів хліба надходило 700 талантів; бо вони відмірюють 120 000 медімнів19 хліба тим з персів, які живуть в «Білих стінах»20, що в Мемфісі, і їх наємникам; це — VI сатрапія. Саттагіти21, гандарії22, дадіки23, і апа- ріти24, з'єднані в одну округу, приносили 170 талантів;це — VII сатрапія. Від Суз і всієї країни кіссіїв25 — 300; це — VIII сатрапія.
Від Вавілону і всієї Ассірії26 надходили йому 1000 талантів срібла і 500 оскоплених хлопчиків; це — IХ сатрапія. Від Екбатан27 і всієї Мідії, паріканіїв і ортокорібантіїв28 — 450 талантів; це — Х сатрапія. Каспії29, павсіки30, пантімати31 і дарейти32, з'єднані в одну округу, платили 200 талантів; це — ХI сатрапія. А для земель від бактрійців до айглів33 данина була 360 талантів; це — ХII сатрапія.
Від Пактіїки34, арменіїв35 і сусідів їх до Понту Евксінського [тобто Чорного моря] — 400 талантів; це — ХIII сатрапія. Від сагартіїв36, сарангеїв37, таманаїв38, утіїв39, міків40 і жителів островів, що в Ерітрейському морі41, на яких цар оселяє так званих засланців, від всіх їх надходила данина в 600 талантів; це — ХIV сатрапія. Саки42 і каспії43 платили 250 талантів; це — ХV сатра- пія. Парфяни44, хоразмії45, согди46 і арейї47 — 300 талантів; це ХVI сатрапія.
Паріканії48 іефіопи з Азії49 платили 400 талантів; це — ХVII сатрапія. На матієнів50, саспейрів51 іалародіїв52 було накла- дено 200 талантів; це — ХVIII сатрапія. Мосхам53, тібаренам1, макронам2, моссінікам3 і марам4 було наказано платити 300 талан-
1 Місійці — жителі Місії, області в північно-західній частині Малої Азії.
2 Лідійці — жителі Лідії — країни в західній частині Малої Азії.
3 Ласоніії — жителі Меонії (Східної Лідії).
4 Кабалії — в іншому місці (VII, 77) Геродот ототожнює кабаліїв з тільки що названими ласоніями.
5 Гітеннеї — жителі памфільського міста Гіттени.
6 Геллеспонтії — маються на увазі жителі грецьких міст на азіатському березі Геллеспонту (суч. Дарданелл).
7 Фрігійці — народ в Малій Азії, жив на схід від Лідії і в Малій Фрігії, на березі Мармурового моря.
8 Фракійці — частина фракійців переселилася з Балканського півострова, з берегів р. Стрімону (суч. Струми), у Віфінію на північному заході Малої Азії. Про це говорить Геродот в іншому місці (VII, 75).
9 Пафлагонці — жителі Пафлагонії на схід від Віфінії.
10 Маріандіни — народ в північно-західній Віфінії на березі Чорного моря.
11 Сірійці — маються на увазі не жителі Сірії, а населення Каппадокії (в східній частині Малої Азії), в основному, нащадки хеттів.
12 Кілікія (Куе або Кауа) — Східна Кілікія (південне узбережжя Малої Азії).
13 Посідея — місто на південному сході Малої Азії.
14 Амфіарай — міфологічний першопредок (вождь) памфілів.
15 Араби — маються на увазі племена номадів (кочівників) Північної Аравії.
16 Палестина — греки називали Палестиною спочатку тільки Середземноморське узбережжя, на південь від Фінікії, заселене філістімлянами (звідси і сама на- зва «Палестина»), а потім і внутрішню частину країни, заселену євреями.
17 Кірена і Барка — грецькі приморські міста на захід від Єгипту. 18 Мерідове озеро — у Фаюмському оазисі, на захід від Мемфіса. 19 120 000 медімнів — бл. 6 млн. 300 тис. літрів.
20 «Білі стіни» — центральна, укріплена частина міста Мемфіса.
21 Саттагіти — сучасний Східний Афганістан.
22 Гандарії — на р. Кабулі, в басейні Інду.
23 Дадіки — на східній окраїні Ірану.
24 Апаріти — теж у Східному Ірані.
25 Кіссії — так перси називали Елам (суч. Хузістан), столиця якого Сузи стала однією з резиденцій перських царів.
26 Ассірія — Геродот не проводить тут і в багатьох інших місцях різниці між Вавілоном і Ассірією.
27 Столиця Мідії Екбатани стала, як і Сузи, однією з резиденцій перських царів.
28 Паріканії і ортокорібантії — народності Ірану; жили, можливо, в сусідстві з мідійцями.
29 Каспії — народність у Північному Ірані, біля Каспійського моря.
30 Павсіки — народність, що жила в сусідстві з каспіями.
31 Пантімати — на р. Окс (суч. Амудар'я).
32 Дарейти — мабуть, в сусідстві з пантіматами.
33 Бактрійці в суч. Балху (в Афганістані), айгли (егли) в суч. Кілані.
34 Пактіїка — Геродот в інших місцях (III, 102 і IV, 44) вміщує Пактіїку в північно-західному кінці Індії. Неясно, чому тоді вона включена в одну сатрапію з арменіями.
35 Арменії — жителі Вірменії (перс. Арміна). Починаючи з V ст. до н.е., це найменування вживається як однозначне з Урарту, а потім зовсім витісняє його.
36 Сагартії — кочове перське плем'я.
37 Сарангеї — народність в Аріані (східна окраїна Ірану).
38 Таманаї — теж народність Східного Ірану.
39 Утії — мабуть, в Карманії (Південний Іран, на березі Персидської затоки).
40 Міки — одна з народностей Ірану.
41 Аравійське море з Персидською затокою.
42 Саки — кочовий іранський народ в Середній Азії, споріднений (або тотожний) скіфам.
43 Каспії — народність у Північному Ірані, біля Каспійського моря.
44 Парфяни — народ, що спочатку жив у Хорасані, на південний схід від Каспійського моря. Пізніше (в III ст. до н.е.) вони створили могутнє царство, яке охо- пило весь Іран і Месопотамію.
45 Хоразмії (хорезмійці) — народ, що населяв сучасний Узбекистан.
46 Согди (согдійці) — народ, що населяв сучасний Узбекистан і Таджикистан.
47 Арейї — народність в суч. Західному Афганістані (в районі Герату).
48 Паріканіії — народність, що, можливо, проживала в Північно-Західному Ірані.
49 Ефіопи з Азії — мабуть, в Гедросії (Белуджістан) і Карманії (Південний Іран).
50 Матієни — в Північно-Західній Мідії (пізніша Атропатена, суч. іракський Азербайджан).
51 Саспейри — народ, що жив у Закавказзі, в сусідстві з колхами (на шляху з Колхіди в Мідію).
52 Алародії — народ, що жив на південному березі Чорного моря.
53 Мосхи — народ, що жив по сусідству з колхами.
нтів; це — ХIХ сатрапія. Народ індійців5 набагато численніший, ніж всі, що ми знаємо, іподатків платив проти всіх інших більше
360 талантів золотого піску;це — ХХ сатрапія.
Дійсно, вавілонське срібло в порівнянні з евбейським талантом дорівнює 9880 талантам, а коли врахувати, що золото в 13 разів дорожче від срібла, кількість золотого піску визначається рівною 4600 евбейським талантам. Отже, загальна кількість всього цього становила щорічну данину Дарію — 14560 евбейських талантів; а про те, що менше цього, я і не кажу.
Така данина надходила Дарію від Азії і незначної частини Лівії [тобто Африки]. Однак згодом і від островів стала над- ходити інша данина і від тих, хто живе в Європі до Фессалії6. Цю данину цар зберігає так: він наливає розплавлений метал в гли- няні піфоси7, а наповнивши посудину, він оббиває кругом глину; коли ж йому потрібні гроші, відрубує стільки, скільки кожного разу йому треба.
Отже, існували такі області і розміри податків; одна тільки країна Персіда8 не названа мною як оподаткована, бо перси населяють країну, вільну від податків. А ось які народи зовсім небули оподатковані, але приносили дари: ефіопи, суміжніз Єгип- том9, яких Камбіз підкорив, ідучи на довговічних ефіопів10, і які живуть навколо священної Ніси11 і справляють свята Діонісові. Ці ефіопи і сусідні з ними мають таке ж сім'я, як і калантійські індійці12, а житла мають підземні. Обидва ці народи однаково прино- сили кожного третього року, — приносять це і до мого часу, — два хеніки13 самородного золота, 200 стовбурів чорного дерева, п'ятьефіопських хлопчиківі 20 великих слонових зубів.Колхи14 зобов'язалися приносити дари, і тесаме зробили їх сусіди до Кав- казьких гір, бо область до цихгір підвладна персам, а та, що лежить на північ від Кавказьких гір, досінічого не знає про владу пе- рсів, отже, вони ще і до мого часу приносили кожного п'ятого року дари, якими себе зобов'язали, сто хлопчиків істо дівчат.Араби ж приносили щороку 1000 талантів ладану. Ось які дари приносили ці народи царю, крім данини15.