- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
Давньогрецький історик Геродот (484-425 рр. до н.е.) — автор першої історичної праці, за яку пізніша традиція назвала його «батьком історії». Він здійс- нив ряд далеких подорожей: відвідав Єгипет (бл. 445 р. до н.е.), де піднявся Нілом до Елефантини, був в Тірі, Сірії, Палестині, Північній Аравії, в Вавілоні і, ма- буть, в околицях Суз, а можливо, і в Екбатанах; подорожував по північних берегах Понту і Колхіді, Фракії, Македонії і т.д.
«Історія» Геродота складається з 9 книг, названих ім'ям дев'яти муз (поділ цей введено пізніше), і включає опис Ойкумени — майже всього світу, відомого тоді грекам. Не знаючи східних мов, Геродот змушений був звертатись за роз'ясненнями до перекладачів, провідників, грецьких купців, які давали йому не завжди правильні пояснення. Єгипетські і вавілонські жерці, які монопольно володіли знаннями того часу, уникали спілкування з «варварами», якими для них були інозе- мці. Тому Геродот змушений був користуватися оповіданнями, народними переказами, ходячими анекдотами і т.п. Цим і пояснюються ті численні невірні відомо- сті, зокрема цілковите перекручення історичної перспективи, які характерні для його праці. Разом з тим, він сумлінно описував все, що бачив сам, постійно поси- лаючись на оглянуті ним пам'ятники, і цитуючи деякі написи. В «Історії» збереглися також уривки з творів інших мандрівників і істориків, які до нас не дійшли. Таким чином, при критичному ставленні до праці Геродота, при ретельному звіренні її з автентичними документами і археологічними пам'ятками, з неї можна до- бути надзвичайно цінні відомості, які і дозволяють справедливо вважати «Історію» незамінним і найважливішим джерелом для історії країн Стародавнього Сходу. Наведений далі уривок — перший опис пірамід. Він підтверджує той факт, що в V ст. до н.е., незважаючи на два тисячоліття, які минули від часу правлін-
ня Хуфу (Хеопса, 2589-2566 рр. до н.е.), в народній пам'яті збереглись спогади про утиски і злигодні, в які цей фараон кинув Єгипет, примусивши всю країну пра- цювати над спорудженням своєї гробниці. Разом з тим, Геродотів опис процесу спорудження піраміди багатьма сучасними дослідниками піддається сумніву.
Говорили, що до царя Рампсініта5 в Єгипті були хороші в усіх відношеннях закони, і Єгипет процвітав; а Хеопс, царю- ючи над єгиптянами, кинувкраїну вусілякі біди,бо він спочатку замкнуввсі святилища і заборонив єгиптянам приносити жертви, апотім змусивїх всіх працювати насебе. Одним було, яккажуть,наказано з каменоломень вАравійських горах тягати каміннядо Нілу; після ж того, яккамінняпереправлялося через ріку на суднах, іншим він наказавприймати його ітягти до пасма, що назива- ється Лівійським. Працювали ж безперервно кожні три місяці по сто тисяч людей. А часу минуло, як кажуть, десять років, поки народ тяжко працював, прокладаючи шлях, по якому тягали каміння, праця тільки трохи легша, ніж спорудження піраміди,як ме- ні здається (бо довжина її — 5 стадіїв6, ширина — 10 оргіїв7, а висота, де вона найвища — вісім оргіїв, причому вона зроблена з шліфованого каменю з вирізьбленими на ньому зображеннями живих істот); і ось на будування цього шляху і підземних примі- щеньв тому горбі, на якому стоять піраміди, пішло десять років; ці приміщенняХеопс зробив собі усипальницеюна острові, про- вівши канал відНілу. А на спорудженнясамої піраміди пішло, яккажуть, двадцять років; кожна їїсторона має вісім плетрів8,при- чому сама вона — чотирикутна, і стільки ж висоти; зроблена вона з шліфованого каменю, найкраще припасованого один до одно- го; ні один з каменів не менший за тридцять ліктів9.
Сама ж піраміда зроблена так: за допомогою уступів, які дехто називає зубцями, а інші вівтарчиками. Коли спочатку її зробили такою, камені, що залишалися, почали піднімати машинами, зробленими з коротких кусків дерева; камінь піднімали з зе- мліна першій ряд уступів;коли ж камінь попадавна своє місце, його клали на другу машину, що стояла на першому ряді уступів; звідси на другий ряд камінь піднімали з допомогоюдругоїмашини;бо скільки було рядів уступів,стільки було імашин, або жбу- ла одна і та сама машина, яку легко можна було пересувати з одного ряду на другий, коли хотіли підняти камінь; отже, ми розпо- віли про обидва способи, саме так, як говориться. Спочатку були оброблені верхні частини піраміди, а після того — несучі їх час- тини, останніми були оброблені наземні і найнижчі, що лежать на землі. В єгипетському напису, вирізьбленому на піраміді, по- значено,скільки витрачено наредьку, цибулюі часник дляробітників; і як я добре пам'ятаю, перекладач, що читав письмена, ска- завмені,що було витрачено 1600 талантів10 срібла11.Коли жце так, скільки могло бути ще витрачено на залізо, яким працювали, і їжу і одежу для робітників? Якщо сказаний час пішов на ці роботи, то, як я думаю, минув немалий час також і на тому, що вила-
1 Букв.: «ті, що під жезлом», тобто підлеглі або підвідомчі поселення і земельні володіння.
2 Засноване (або влаштоване) поселення — термін, спочатку пов'язаний з освоєнням нових земель шляхом осушення.
3 Рядки переплутаного писарем тексту не піддаються прочитанню.
4 «Двір двійника», тобто володіння заупокійного святилища цариці Німаатхеп — супруги останнього царя II династії (2890-2686 рр. до н.е.) Хасехемуї і матері царів III династії — Санахта і Джосера (2667-2648 рр. до н.е.). Звідси її титул — мати царських дітей.
5 Рамсес IV — фараон XX династії (1200-1147 рр. до н..). Геродот внаслідок недостатньої обізнаності з історією Єгипту досаїського періоду помилково вважав Хеопса (єгипетськ. Хуфу) — фараона IV династії (ХХVII ст. до н.е.) — наступником Рамсеса IV.
6 Стадій — 184,97 метра.
7 Оргій — 1,85 метра.
8 Плетр — 30,83 метра.
9 За суч. вимірами величина піраміди Хуфу була: довжина основи — 233 м; висота — 146,5 м; об'єм — 2 521 000 м3. Тепер ці розміри трохи зменшилися вна- слідок впливу природних факторів і руйнувань, спричинених людьми протягом тисячоліть. Піраміда збудована з жовтуватого пісковику, добутого в околицях, і була облицьована білим каменем, доставленого з каменоломень Мокаттама і Турра, які лежали на східному березі Нілу, на південь від суч. Каїра.
10 Талант — 26, 2 кг.
11 Таких написів на піраміді не було. Необізнані провідники або перекладачі, мабуть, вважали, що списки жертвоприношень, які доставлялися для підтримання культу померлих фараонів і їхніх близьких, — це списки продуктів, витрачених на утримання робітників.
мували каміння і перетягали його і влаштовували підкоп під землею.
№6
ЖИТТЄПИС САНОВНИКА ÌНИ
Ієрогліфічний напис на плиті, знайденій в Абідосі (Верхній Єгипет); зберігається в Каїрському музеї. Автобіографія дає різносторонню картину адмініст- ративного, військового і придворного побуту і будівельної діяльності фараонів VI династії Теті (2345-2323 рр. до н.е.), Пепі І (2321-2287 рр. до н.е.) і Meренра. Опис переможного повороту війська дано в формі військової пісні.
Князь, начальник Верхнього Єгипту, «перебуваючий в іс»1, страж Нехена2, глава [сусіднього міста] Нехеба, єдиний друг фараона, шанований Осірісом, що стоїть на чолі померлих, Ìна [говорить]:
[1. Початок кар'єри]
Я був юнаком, підперезаний поясом зрілості при його величності Теті3, причому посада моя була начальника дому шна4. Я був наглядачем палацових хентіу-ше5.
...старійшина палацу при величності Пепі6. Його величність присвоїв мені сан друга і наглядача жерців міста при своїй пі-
раміді.
[2. Призначення суддею]
Коли посада моя була [такою-то], його величність призначив мене суддею і устами Нехена7, тому що він покладався на ме- не більше, ніж на будь-якого іншого свого слугу. Я здійснював допитна самоті з головним суддею — верховним сановником у ви- падку будь-якої таємної справи... від імені царя, царського жіночого дому і шести верховних судових палат, тому що його велич- ністьпокладався на мене більше, ніж на будь-якого іншого свого сановника, більше, ніж на будь-якого іншого свого вельможу, бі- льше, ніж на будь-якого іншого свого слугу.
[3. Обладнання гробниці Уни фараоном]
Я просив у величності мого володаря, щоб мені доставили вапняковий саркофаг з мемфіських каменоломень Ра-ау8. Його величність розпорядився, щоб скарбник бога9 переправився через Ніл з партією робітників капітана корабля, його помічника, щоб доставити мені цей саркофаг з Ра-ау. Саркофаг прибув з ним в резиденцію на великому вантажному судні разом з своїм віком, гробовою плитою з нішею, руїт10, двома гемех11 і одним сатс12. Ніколи не було зроблено подібного жодному іншому слузі, тому що я мав прихильність його величності, тому що я бувугодний його величності, тому що його величність покладався на мене.
[4. Призначення начальником палацових хентіу-ше]
Коли я був суддею і устами Нехена, його величність призначив мене єдиним другом і начальником палацових хентіу-ше. Я усунув чотирьох начальників палацових хентіу-ше, що були там. Я діявтак,що заслужив похвалу його величності,організовуючи охорону,приготовляючи шлях царю і облаштовуючи стоянку. Я робив все так, що його величністьхвалив мене за це надзвичайно.
[5. Процес проти супруги царя Уретхетес]
Велася справа в царському жіночому домі проти супруги царя Уретхетестаємно... Його величністьповелів мені спуститись, щоб вести одному допит, причому не було там жодного головного судді — верховного сановника, жодного іншого сановника, крім мене одного, тому що я мав прихильність і був угодний його величності і тому що його величність покладався на мене. Це я здійснював запис на самоті з одним суддею і устами Нехена, причому посада моя була тільки начальника палацових хентіу-ше. Ніколи раніше людина мого становища не слухала таємної справи царського жіночого дому, але його величність звелів мені слу- хати,тому що я мав прихильність його величностібільшу, ніжінший його сановник, більшу, ніжбудь-який інший його вельможа, більшу, ніж будь-який інший його слуга.
[6. Підготовка до війни з бедуїнами]
Його величність відбивав азіатів-бедуїнів. Його величність набрав військо з багатьох десятків тисяч в усьому Верхньому Єгипті, від Елефантини на півдні до Афродітопольської області на півночі13, в Нижньому Єгипті, в західній і східній половині Де- льти, на всьому їх протягу, в фортецях, в нубійців Ірерчет, нубійців Меджа, нубійців Іам, нубійців Уауат, нубійців Каау і в країні лівійців.
1 «Перебуваючий в іс» — якийсь придворний титул.
2 Найдавніша резиденція царів Верхнього Єгипту; була на місці пізнішого Ієраконполя. 3 Фараон Теті II (2345-2323 рр. до н.е.) — засновник VI династії (2345-2181 рр. до н.е.). 4 Шна (або шена) — майстерні або амбари (склади).
5 Хентіу-ше — можливо, орендарі царських земель.
6 Фараон Пепі І (2321-2287 рр. до н.е.) — третій цар VI династії.
7 Судова посада.
8 Каменоломні біля Мемфіса, суч. Турра.
9 Посада сановника.
10 Очевидно, якась частина дверей.
11 Так само якась частина дверей, можливо, стулки або одвірки.
12 Частина погребальної плити.
13 ХХII ном Верхнього Єгипту, розташований на південь від сучасного Каїра.
[7. Виступ в похідпід начальством Уни]
Його величність відрядив мене на чолі цього війська; місцеві князі, скарбники царя Верхнього Єгипту, єдині друзі палацу, глави і градоначальники Верхнього і Нижнього Єгипту, друзі, начальники перекладачів, начальники жерців Верхнього і Нижньо- го Єгипту і начальники управлінь гес-пер [тобто округів] стояли на чолі загонів підвладних їм верхньо- і нижньоєгипетських се- лищ і сіл і кушитів цих країн. Це я був начальником над ними, причому посада моя була тільки начальника палацових хентіу-ше, через ... моє становище, так що жоден з них не робив зла іншому, так що ніхто з них не відбирав хліба і сандалій в подорожнього, так що ніхто з них не відбирав одежі в жодному селищі, так що ніхто з них не відбирав жодної кози в жодної людини. Я привів їх на Північний острів, в Браму Іхотепа і округу Гора справедливого1, бувши на цій посаді... Мені було повідомлено число людей цих загонів, — його ніколи не повідомляли жодному іншому слузі.
[8. Повернення переможного війська2]
Це військо повернулось щасливо, сплюндрувавши країну бедуїнів. Це військо повернулось щасливо, розоривши країну бедуїнів.
Це військо повернулось щасливо, зруйнувавши її фортеці.
Це військо повернулося щасливо, зрубавши її смоківниці і виноград. Це військо повернулося щасливо, запаливши вогонь в усіх її...
Це військо повернулося щасливо, перебивши в ній загони числом в багато десятків тисяч. Це військо повернулося щасливо, захопивши в ній полоненими багато загонів.
Його величність хвалив мене за це надзвичайно.
[9. Повстання переможених]
Його величність посилав мене п'ять разів водити це військо і приборкувати країну бедуїнів, щоразу, як вони повставали, з допомогою цих загонів. Я діяв так, що його величність хвалив мене за це.
[10. Похід в країну «Газелячий Ніс» в Південній Палестині]
Доповіли,що бунтарі ... серед цих чужоземців на Газелячому Носі3. Я переправивсяна суднах з цими загонами іпристав бі- ля високого підгір'я на північ від країни бедуїнів, причому ціла половина цього війська йшла сухопуттям. Я прийшов і захопив їх всіх. Були перебиті серед них всі бунтарі.
[11. Призначення начальником Верхнього Єгипту]
Коли я був палацовим атсу4 і носієм сандалій фараона, цар Верхнього і Нижнього Єгипту Меренра5, мій володар, хай він живе вічно, призначив мене місцевим князем і начальником Верхнього Єгипту від Елефантини на півдні до Афродітопольської області на півночі, тому що я мавприхильність його величності, тому що ябув угодний його величності,тому що його величність покладався на мене.
Коли ябуватсет іносієм сандалій, його величність хваливмене за пильність і за охорону, організовану мною на місцістоя- нки,більше,ніжбудь-якого іншого свого сановника,більше,ніжбудь-якого свого вельможу,більше, ніж будь-якого іншого свого слугу. Ніколи раніше ця посада не давалась ні одному іншому слузі. Я був йому начальником Верхнього Єгипту на радість, так що ніхто в ньому не робив зла іншому. Я провадив всі роботи; я накладав все, що треба було накласти на користь резиденції, тут, в Верхньому Єгипті, двічі і всі повинності, що мали бути накладені на користь резиденції, тут, в Верхньому Єгипті, двічі. Я вико- нував обов'язки сановника зразково тут, в Верхньому Єгипті. Ніколи раніше не діялося подібного тут, в Верхньому Єгипті.
Я робив все так, що його величність хвалив мене за це.
[12. Експедиція в каменоломні нубійської Ібхат і Елефантини напівдні Єгипту]
Його величністьпосилав мене в Ібхат6 доставити саркофаг «Скриня живущого» разом з його віком і дорогоцінною і розкіш- ною верхівкою для піраміди«З'являється і милостивий Меренра» господині.
Його величність посилав мене в Елефантину доставити гранітну плиту з нішею разом з її сатс, і гранітні двері, і руїт, і до- ставити гранітні двері і сатс верхнього покою піраміди «З'являється і милостивий Меренра» господині.
Вони пливли зі мною вниз Нілом до піраміди «З'являється і милостивий Меренра» на 6 вантажних і 3 перевізних суднах 8 місяців(?) і три... протягом однієїекспедиції. Ніколи ні вякічаси не відвідувалиІбхатіЕлефантину за одну експедицію. І що бне наказував його величність, я виконав все, згідно з усім, що його величність повелів про це.
[13. Експедиція в алебастрові каменоломні Хатнуб в Середньому Єгипті]
Його величність посилав мене в Хатнуб7 доставити велику жертовну плиту з хатнубського алебастру. Я спустив для нього цю плиту, виламану в Хатнубі, протягом всього тільки 17 днів8. Я відправив її вниз Нілом на цьому вантажному судні — я побу- дував йому вантажне судно з акації в 60 ліктів завдовжки і 30 ліктівзавширшки, причому будуваннязабраловсього тільки 17 днів
1 Вказані місця точному визначенню не піддаються; найімовірніше вони лежали на північній границі Дельти, біля Синайського півострова.
2 Очевидно, фрагмент військової пісні підрозділів, якими командував Уна.
3 Можливо, край гірського пасма Кармел — в Північній Палестині.
4 Атсу (далі — атсет) — якась придворна посада.
5 Фараон VI династії Меренра І (2287-2278 рр. до н.е.) — батько Пепі II.
6 Місцеположення не встановлено. Ібхат в Нубії лежав вище другого порога. В епоху Стародавнього Царства єгиптяни далі Північної Нубії не проникали.
7 Каменоломні, де добували алебастр, в горах біля столиці фараона Ехнатона (1367-1348 рр. до н.е.) — Ахетатона (суч. Телль-ель-Амарна — на північ від Манфалута).
8 Тобто з гір, де були каменоломні, до берега Нілу.
в третьому літньому місяці, незважаючи на те, що вода не покривала ще мілин. Я причалив благополучно біля піраміди «З'яв-
ляється і милостивий Меренра». Мною було здійснено все, згідно з наказом, даним величністю мого володаря.
[14. Друга експедиція до Нільських порогів на півдні Єгипту і в Нубію по будматеріал для піраміди]
Його величність посилав мене прорити п'ять каналів в Верхньому Єгипті і побудувати три вантажних і чотири перевізних судна з акації Уауата. При цьому правителі Ірчет і Меджа поставляли для них дерево. Я виконав все за один рік. Вони були спу- щені на воду і навантажені до краю гранітом в дорогу до піраміди «З'являється і милостивий Меренра». Я зробив далі... для пала- цу по всіх цих 5 каналах, тому що могутність царя Верхнього і Нижнього Єгипту Меренра, хай він живе вічно, поважна... і велич- на більшою мірою, ніж всіх богів, тому що все здійснюється за наказом, даним ним.
Я був воістину людиною, любимою своїм батьком і хваленою своєю матір'ю... мав прихильність своїх братів, був місцевий князь, справний начальник Верхнього Єгипту, шанований Осірісом, Уна.