№8 Маніфест перського царя кіра II великого

Протягом 546-539 рр. до н.е. перський цар Кір II (558-530 рр. до н.е.) поступово підкорював Вавілонію і в 539 р. до н.е. заволодів столицею країни. Як т- вердить Геродот (І, 191), Вавілон був взятий внаслідок раптового нападу перського загону, що проник в місто осушеним руслом Євфрату. Наведений далі доку- мент інакше змальовує ці події. Маніфест Кіра II підкреслює, що перси мирно вступили в Вавілон. Місто було взяте через зраду. Вмілими дипломатичними прий- омами Кір схилив на свій бік впливових вавілонян, особливо жерців. Недарма він так настійно підкреслює свою повагу до вавілонської релігії і виступає як бла- гочестивий поклонник Мардука, Енліля і Набу. З Біблії (промови пророка Ісайї, II і кн. Ездри) відомо, що він мав також підтримку від іудеїв, насильно пересел- ених в Вавілон Навуходонóсором (605-562 рр. до н.е.). Все ж деякий опір всередині Вавілона Кір зустрів. Царевич Бел-Шар-Уцуру (Валтасар) замкнувся у внутрі- шній укріпленій цитаделі Вавілона і кілька днів продовжував боротьбу, однак, був взятий в полон і страчений. Напис на глиняному циліндрі, бл. 539 р. до н.е. Мова — аккадська.

Я— Куруш⁵, цар Всесвіту, цар великий, цар могутній, цар Вавілону, цар Шумеру і Аккаду, цар чотирьох сторін світу, син - Камбуджії⁶, царя великого, царя міста Аншана⁷, внук Куруша⁸, царя великого, царя міста Аншана, нащадок Чишпіша⁹, царя вели- кого, царя міста Аншана, сім'я вічного царства, правління якого приємне Енлілю і Набу, царювання якого вони бажають для радості свого серця.

Коли я мирно вступив в Вавілон і при радощах і веселощах зайняв престол повелителів в князівському палаці, Мардук, ве- ликий володар, схилив до меневеликодушне [букв.:широке] серце жителів Вавілона, а я щодня стежив за його вшануванням.Мої численні війська мирно і урочисто ввійшли в Вавілон. Всьому Шумеру і Аккаду я не дав мати ворога. Я прихильно стежив за внутрішніми справами Вавілона ійого святилищ. А жителі Вавілона і ... були звільнені від негожого дляних ярма. Я відбудував їх зруйновані житла і розвіяв їх скорботу. Мардук, великий володар, втішився моїми діяннями і милостиво благословив мене, Куруша, царя, що шукає його, і Камбуджію¹⁰, мого рідного сина, і все моє військо, а ми щиро і радісно славили його велику божественність.

Всі царі, що живуть в палацах всіх країн, від Верхнього Моря до Нижнього¹¹, що живуть ..., царі країн Заходу і ті, що живуть в наметах, — всі вони принесли свою важку данину і в Вавілоні цілувалимоїноги. Від ... до міста Ашшýра і Суз¹²: Аккад, Ешнунак¹³, Замбан¹⁴, Метурну¹⁵, разом з областю країни Кутіум¹, міста, що по той бік Тігру, алу² яких засновані з найдавніших ча-

¹ Вавилонская форма имени Астиага.

² Праздник нового года в храме Мардука Эсагила в Вавилоне.

³ Бел-Шар-Уцуру (библейский Валтасар).

⁴ Тростниковая палочка — инструмент для клинописи на глине.

⁵ Куруш — перський цар Кір II Великий (558-530 рр. до н.е.).

⁶ Камбуджія — перський цар Камбіз I (580-558 рр. до н.е.).

⁷ Аншан — спочатку місто і область в Північному Еламі, пізніше вавілоняни вживали цей термін, як архаїзуючу назву Персії.

⁸ Куруш — вождь перських племен Кір I (640-580 рр. до н.е.), який платив данину ассірійському царю Ашшурбанапалу (669-629 рр. до н.е.).

⁹ Чишпіш — вождь персів Теїсп (675-640 рр. до н.е.).

¹⁰ Камбуджія — тут: царевич, майбутній перський цар Камбіз II (530-522 рр. до н.е.).

¹¹ Тобто від Середземного моря до Персидської затоки.

¹² Після підкорення Мідії персами їм дісталась також завойована мідянами Ассірія з м. Ашшýром. Елам був ще раніше захоплений персами, і столиця його Су- зи стала незабаром однією з резиденцій перських царів.

¹³ Міста Аккад і Ешнунак (суч. Телль-Асмар) в цей час вже не існували. Мабуть, тут це архаїзуючі позначення більш пізніх географічних понять.

¹⁴ Замбан — місто на кордоні Вавілонії і Ассірії.

¹⁵ Метурна — місто в районі суч. Багдада.

часів, — богів,що жили в них, я повернув на їхні місця і заснував для них вічні оселі. Всіх їхніх людей я зібрав і відбудував їх жи- тла. А богів Шумеру і Аккаду, яких Набонід, розгнівавши цим володаря богів, привів в Вавілон, я, за велінням Мардука, великого володаря, цілими повернув в їх чертоги — оселі, що радують серце³.

Всі боги, повернені мною в свої храмові міста, хай проголошують щодня перед Енлілем і Набу тривалість моїх днів, хай об'являть мої добрі діла і хай скажуть Мардуку, моєму володарю, що Куруш— цар, який шанує тебе, і його син Камбуджія.

[Далі текст дуже фрагментований.]