- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
Ієратичний папірус (Анастасі III), зберігається в Британському музеї в Лондоні і належить до числа шкільних текстів, тобто таких, які служили зразками для учнів, що навчалися в школах писарів, або були результатом їх самостійних вправ. Зокрема, учням давали для списування різні листи, іноді спеціально для цього складені, іноді справжні листи, стиль яких міг бути зразком. До їх числа належить і вміщений далі лист, на який, можливо, вплинули і поширені тоді хвалеб- ні гімни. В ньому описуються багатства нової резиденції, заснованої Рамсесом II в східній частині Дельти біля Пелусійського рукава Нілу І, названої «Пер-Рамсес» («Дім Рамсеса»). Можливо, що він збудував свою столицю на місці Аваріса, який був столицею гіксосів під час їх перебування в Єгипті. Звідси було зручніше управляти і власною країною, і сірійськими володіннями, ніж з далеких Фів.
пана.
Писар Пабеса вітає свого пана, писаря Амепемопет. В житті, здоров'ї, благополуччі! Послання це — щоб повідомити мого
Другий привіт моєму панові: «Я прибув в Пер-Рамсес-Меріамон, хай буде він живий, цілий і здоровий, і застав його дуже,
дуже процвітаючим. Це чудова область, немає схожої на неї, і, подібно до Фів, сам Ра заснував її. Столиця, приємна для життя, поля її повні всякого добра, і їй постачається їжа щодня, її ставки повні риб, а її озера — птахів, її поля зеленіють травами, і рос- линність — в півтора ліктя. Плоди в садах, як мед, підвали її повні ячменю і полби, і вони здіймаються до неба. Цибуля і часник в ... квіти в гаю, гранати, яблука, маслини, фіги в плодових садах. Солодке вино Каенкему1 краще за мед. Червона риба «удж» з каналу столиці... [іде перелік різних сортів риб, на які багаті води нової столиці].
«Води Гора»2 дають сіль і натр «пехер»; кораблі її відходять і приходять, і багато їжів ній щодня.
Перебування в столиці радісне, немає бажання,що залишилося б словами, малі там подібні до великих. Ходімте,відсвятку- ємо її свята неба і початку пори року! —Приходять до неї зарослі з папірусом, «Води Гора» — з тростиною, рослина «себер» з са- дів, гірлянди з виноградників...
Юнаки «Великого Перемогою» [тобто Рамсеса II] в святковому вбранні щоденно, солодка маслинова олія на їх головах з новими зачісками. Вони стоять біля своїх дверей, і їх руки повні гілок, зелені храму і богині Хатхор*, букетів «Вод Пехер»...
Живи, будь щасливий, ходи, але не покидай її, о Усермаатра-Сетепенра3, Монт Єгипту4, Рамсес, улюблений Амоном, бог!
Кінець хiх — хх династія
(1224-1147 Рр. До н.Е.)
№1
Стела фараона мернептаха
Гранітна плита5 сірого кольору висотою 318 см і шириною 163,5 см була знайдена Ф. Пітрі в 1896 р. при розкопках в західних Фівах. Спочатку вона була встановлена в храмі Аменхотепа III (1405-1367 рр. до н.е.). За Аменхотепа IV (1367-1348 рр. до н.е.) зображення і частково сам надпис піддались знищенню, однак за Сеті I (1303-1290 рр. до н.е.) вони були відновлені (правда, із спотвореннями і помилками). Пізніше Мернептах (1224-1214 рр. до н.е.) повелів перемістити мо- нумент у власний храм6 , де його і знайшли археологи. Примітно, що текст попередника не тільки не був стертий, але, навпаки, склав свого роду пару з новим опо- віданням. Лицьова сторона присвячена будівельної діяльності Аменхотепа III. Зворотний бік — це гімн7 п'ятого року правління Мернептаха (1219 р. до н.е.), що описує перемогу у війні з вторгненням лівійців і їх союзників — «народів моря». Відомий як «стела Ізраїлю» через згадування цієї країни в числі підкорених, він нагадує за стилем інші пам'ятники8 і, безсумнівно, є одним зі зразків художнього слова в літературі Нового царства.
[Победный гимн Мернептаха]
Год правления 5-й [1219 р. до н.э.], месяц 3-й лета, день 3-й воплощения Гора... Бык, владыка силы, убивающий своих вра- гов; прекрасный наполе сражения, чьё наступление успешно; солнце, разогнавшее тучу над Египтом.
Дал я увидеть любимой земле лучи солнечного диска. Это тот, кто устранил медную гору с шеи знати; дал воздух простому люду, находившемуся заточенным; принёс радость жителям Хет-ка-птаха [т.е. Мемфиса] над их врагами, позволил Татенену тор- жествовать над его мятежниками; открыл ворота Инбухеджа, которые были закрыты; дал его храмам получать их жертвенную пи- щу, — царь Верхнего и Нижнего Египта Бан-ра-мери-амон, сын Ра, Мернептах-хотеп-гор-маат. Тот, кто один укрепил сердца со- тен тысяч. Воздух проникает в нос видящего его. Уничтожил землю Темех за время своей жизни; поселил навечно ужас в сердца жителей Мешвеш; заставил бежать ливийцев, топчущих Египет,отныне великий трепет перед любимой землей охватил их сердца. Их передовой отряд ушел последним, не были ноги тверды, а только спасали бегством. Побросали их стрелки свои луки, сердца их гонцов слабели, когда они отправлялись в путь, были отстёгнуты их кожухи с водой, кинуты на землю, их мешки для еды раз- вязаны, брошены прочь. Бежал жалкий правитель, враг из Ливии, под покровом ночи в полном одиночестве без султана на своей голове и обуви на ногах, оказались схвачены его жены, находившиеся при нём, отнято зерно, предназначенное для его еды, нет у него даже питьевой воды, чтобы поддержать жизнь. Лица его братьев светятся желанием убить его, один его глава враждует с другим. Палатки его сгорели, став пеплом. Все его имущество стало провиантом для нашего воинства. Когда добрался он своей страны, то был в печали, и каждый на его земле не жаждал приютить его. «Правитель, которого злая судьба лишила султана», — так говорили о нем повсюду, во всех его поселениях. Он оказался во власти богов, владык Мемфиса, владыка Египта очернил его имя, стал Мерий отвращением для Инбухедж, а также сыновья из его рода, один за другим навсегда. [Мернептах] будет преследо- вать его детей, дан ему [Мернептах] в виде судьбы. Стал он ударом, названным для Ливии, и теперь одно поколение пересказыва- ет другому оегопобедах: «Не былосделано подобного для нас со времен Ра». И так сказал каждый старик обращаясь своему сы-
1 Каенкему — часто згадуваний в текстах виноградник, що знаходився, очевидно, недалеко від Пер-Рамсеса.
2 Можливо, Пелусійський рукав Нілу, або, скоріше, утворені ним лагуни.
3 Тронне ім'я Рамсеса II.
4 Фараон Рамсес II прирівнюється до Монта — бога війни, зображуваного у вигляді людини з головою сокола.
5 Сторона версо приведена в книге: Авдиев В.И. История Древнего Востока. — Л.: Гос. изд-во полит. л-ры, 1953. — С. 269. Переводы: Берлев О.Д. // ХИДВ, 1963. — С. 101-105 (повтор в: ХИДМ, 1975. — С. 70-71; ИДВ, 1991. — С. 41-43).
6 Туда же была перевезена и стала служить основанием для одной из колонн небольшая стела Амонхотепа III CM 34026, отреставрированная также при Cети I.
7 Фрагменты дублирующей его содержание плиты были найдены в Карнаке в 1922 г.
8 Например, «Большую свадебную стелу Рамсеса II» (неполный перевод опубликован в книге: Стучевский И.А. Рамсес II и Херихор. Из истории древнего Египта эпохи Рамессидов. М., 1984. — С. 87-89) и надпись Рамсеса III в Мединет Хабу о второй ливийской войне.
ну. Беда Ливии! Они перестали жить — привычным образом скитаться по полям, их странствия были прекращены за один день. Чехен был сожжен за один год, т.к. отвернулся Сет от их правителя, были разрушены их поселения, находившиеся в его власти. Нет больше никакой работы по перевозке груза в эти дни, т.к. лучше утаить, сохранить в укромном месте. Великий правитель Египта силён, мощь принадлежит ему. Кто же станет сражаться, изведав его поступь? Глупец, безумный — вот, кто возьмется за оружие. Не может не знать завтрашнего дня тот, кто преступает его границу. «Что касается страны Египта», то говорят, что «со времен богов она —это единственнаядочь Ра, а его сын —это тот, кто находитсяна троне Шу». Не может замыслить сердце спо- соб как навредить ее людям. Око каждого бога следит за ее грабителями, и это она несет кончину своим врагам». Так говорят всматривающиеся в свои звезды, знающие все свои заклинания, наблюдая за ветрами. Великое чудо случилось для любимой зем- ли — тот, кто напал на нее, оказался у нее пленником, по замыслу божественного царя, торжествующего над своими врагами пе- ред Ра. Мерий, тот, кто совершил зло каждому богу, находящемуся в Инбухедже, судился с ним в Гелиополе, и Эннеада признала его виновным за его преступления...
О, как же любим он, победоносный правитель! О, как же превознесен царь богами! О, как же блистателен он, владыка предписаний! О, как же теперь приятно сидеть и болтать! Люди идут свободно по дороге, и нет никакого страха в их сердцах. Крепости предоставлены самимсебе,колодцы открыты и доступны для посланцев, стены укреплений стоят спокойно,лишьсолн- це будит их сторожей, и маджаи спят по ночам. Наут и Чектен находятся на пастбищах по своему желанию. Скот в поле оставлен пастись. Нет пастухов, переправляющихся через водный поток. Нет больше криков в ночное время: «Остановись! Защити, защи- ти!»,—из усткого-либо.Приходяти уходятс песнями, нет причитаний даже у людей, оказавшихся в трауре. Поселенияопять за- полнены людьми. Тот, кто сеет зерно, тот его и будет есть...
Свергнутые правители твердят: «Мира!» и никто больше не смеет поднять свою голову из Девяти луков. Разрушен Чехен, хетты усмирены. Разграблен Ханаан из-за его всевозможных дурных дел. Достигнут Аскалон, захвачен Гезер, Инам перестал су- ществовать, Израиль опустошен, нет у него всходов, Сирия овдовела из-за любимой земли. Все страны вместе оказались в мире, тот, кто скитался, тот покорился царю Верхнего и Нижнего Египта — [Мернептаху]...