№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті

Ієратичний папірус (Анастасі III), зберігається в Британському музеї в Лондоні і належить до числа шкільних текстів, тобто таких, які служили зразками для учнів, що навчалися в школах писарів, або були результатом їх самостійних вправ. Зокрема, учням давали для списування різні листи, іноді спеціально для цього складені, іноді справжні листи, стиль яких міг бути зразком. До їх числа належить і вміщений далі лист, на який, можливо, вплинули і поширені тоді хвалеб- ні гімни. В ньому описуються багатства нової резиденції, заснованої Рамсесом II в східній частині Дельти біля Пелусійського рукава Нілу І, названої «Пер-Рамсес» («Дім Рамсеса»). Можливо, що він збудував свою столицю на місці Аваріса, який був столицею гіксосів під час їх перебування в Єгипті. Звідси було зручніше управляти і власною країною, і сірійськими володіннями, ніж з далеких Фів.

пана.

Писар Пабеса вітає свого пана, писаря Амепемопет. В житті, здоров'ї, благополуччі! Послання це — щоб повідомити мого

Другий привіт моєму панові: «Я прибув в Пер-Рамсес-Меріамон, хай буде він живий, цілий і здоровий, і застав його дуже,

дуже процвітаючим. Це чудова область, немає схожої на неї, і, подібно до Фів, сам Ра заснував її. Столиця, приємна для життя, поля її повні всякого добра, і їй постачається їжа щодня, її ставки повні риб, а її озера — птахів, її поля зеленіють травами, і рос- линність — в півтора ліктя. Плоди в садах, як мед, підвали її повні ячменю і полби, і вони здіймаються до неба. Цибуля і часник в ... квіти в гаю, гранати, яблука, маслини, фіги в плодових садах. Солодке вино Каенкему¹ краще за мед. Червона риба «удж» з каналу столиці... [іде перелік різних сортів риб, на які багаті води нової столиці].

«Води Гора»² дають сіль і натр «пехер»; кораблі її відходять і приходять, і багато їжів ній щодня.

Перебування в столиці радісне, немає бажання,що залишилося б словами, малі там подібні до великих. Ходімте,відсвятку- ємо її свята неба і початку пори року! —Приходять до неї зарослі з папірусом, «Води Гора» — з тростиною, рослина «себер» з са- дів, гірлянди з виноградників...

Юнаки «Великого Перемогою» [тобто Рамсеса II] в святковому вбранні щоденно, солодка маслинова олія на їх головах з новими зачісками. Вони стоять біля своїх дверей, і їх руки повні гілок, зелені храму і богині Хатхор*, букетів «Вод Пехер»...

Живи, будь щасливий, ходи, але не покидай її, о Усермаатра-Сетепенра³, Монт Єгипту⁴, Рамсес, улюблений Амоном, бог!

Кінець хiх — хх династія

(1224-1147 Рр. До н.Е.)

№1

Стела фараона мернептаха

Гранітна плита⁵ сірого кольору висотою 318 см і шириною 163,5 см була знайдена Ф. Пітрі в 1896 р. при розкопках в західних Фівах. Спочатку вона була встановлена в храмі Аменхотепа III (1405-1367 рр. до н.е.). За Аменхотепа IV (1367-1348 рр. до н.е.) зображення і частково сам надпис піддались знищенню, однак за Сеті I (1303-1290 рр. до н.е.) вони були відновлені (правда, із спотвореннями і помилками). Пізніше Мернептах (1224-1214 рр. до н.е.) повелів перемістити мо- нумент у власний храм⁶ , де його і знайшли археологи. Примітно, що текст попередника не тільки не був стертий, але, навпаки, склав свого роду пару з новим опо- віданням. Лицьова сторона присвячена будівельної діяльності Аменхотепа III. Зворотний бік — це гімн⁷ п'ятого року правління Мернептаха (1219 р. до н.е.), що описує перемогу у війні з вторгненням лівійців і їх союзників — «народів моря». Відомий як «стела Ізраїлю» через згадування цієї країни в числі підкорених, він нагадує за стилем інші пам'ятники⁸ і, безсумнівно, є одним зі зразків художнього слова в літературі Нового царства.

[Победный гимн Мернептаха]

Год правления 5-й [1219 р. до н.э.], месяц 3-й лета, день 3-й воплощения Гора... Бык, владыка силы, убивающий своих вра- гов; прекрасный наполе сражения, чьё наступление успешно; солнце, разогнавшее тучу над Египтом.

Дал я увидеть любимой земле лучи солнечного диска. Это тот, кто устранил медную гору с шеи знати; дал воздух простому люду, находившемуся заточенным; принёс радость жителям Хет-ка-птаха [т.е. Мемфиса] над их врагами, позволил Татенену тор- жествовать над его мятежниками; открыл ворота Инбухеджа, которые были закрыты; дал его храмам получать их жертвенную пи- щу, — царь Верхнего и Нижнего Египта Бан-ра-мери-амон, сын Ра, Мернептах-хотеп-гор-маат. Тот, кто один укрепил сердца со- тен тысяч. Воздух проникает в нос видящего его. Уничтожил землю Темех за время своей жизни; поселил навечно ужас в сердца жителей Мешвеш; заставил бежать ливийцев, топчущих Египет,отныне великий трепет перед любимой землей охватил их сердца. Их передовой отряд ушел последним, не были ноги тверды, а только спасали бегством. Побросали их стрелки свои луки, сердца их гонцов слабели, когда они отправлялись в путь, были отстёгнуты их кожухи с водой, кинуты на землю, их мешки для еды раз- вязаны, брошены прочь. Бежал жалкий правитель, враг из Ливии, под покровом ночи в полном одиночестве без султана на своей голове и обуви на ногах, оказались схвачены его жены, находившиеся при нём, отнято зерно, предназначенное для его еды, нет у него даже питьевой воды, чтобы поддержать жизнь. Лица его братьев светятся желанием убить его, один его глава враждует с другим. Палатки его сгорели, став пеплом. Все его имущество стало провиантом для нашего воинства. Когда добрался он своей страны, то был в печали, и каждый на его земле не жаждал приютить его. «Правитель, которого злая судьба лишила султана», — так говорили о нем повсюду, во всех его поселениях. Он оказался во власти богов, владык Мемфиса, владыка Египта очернил его имя, стал Мерий отвращением для Инбухедж, а также сыновья из его рода, один за другим навсегда. [Мернептах] будет преследо- вать его детей, дан ему [Мернептах] в виде судьбы. Стал он ударом, названным для Ливии, и теперь одно поколение пересказыва- ет другому оегопобедах: «Не былосделано подобного для нас со времен Ра». И так сказал каждый старик обращаясь своему сы-

¹ Каенкему — часто згадуваний в текстах виноградник, що знаходився, очевидно, недалеко від Пер-Рамсеса.

² Можливо, Пелусійський рукав Нілу, або, скоріше, утворені ним лагуни.

³ Тронне ім'я Рамсеса II.

⁴ Фараон Рамсес II прирівнюється до Монта — бога війни, зображуваного у вигляді людини з головою сокола.

⁵ Сторона версо приведена в книге: Авдиев В.И. История Древнего Востока. — Л.: Гос. изд-во полит. л-ры, 1953. — С. 269. Переводы: Берлев О.Д. // ХИДВ, 1963. — С. 101-105 (повтор в: ХИДМ, 1975. — С. 70-71; ИДВ, 1991. — С. 41-43).

⁶ Туда же была перевезена и стала служить основанием для одной из колонн небольшая стела Амонхотепа III CM 34026, отреставрированная также при Cети I.

⁷ Фрагменты дублирующей его содержание плиты были найдены в Карнаке в 1922 г.

⁸ Например, «Большую свадебную стелу Рамсеса II» (неполный перевод опубликован в книге: Стучевский И.А. Рамсес II и Херихор. Из истории древнего Египта эпохи Рамессидов. М., 1984. — С. 87-89) и надпись Рамсеса III в Мединет Хабу о второй ливийской войне.

ну. Беда Ливии! Они перестали жить — привычным образом скитаться по полям, их странствия были прекращены за один день. Чехен был сожжен за один год, т.к. отвернулся Сет от их правителя, были разрушены их поселения, находившиеся в его власти. Нет больше никакой работы по перевозке груза в эти дни, т.к. лучше утаить, сохранить в укромном месте. Великий правитель Египта силён, мощь принадлежит ему. Кто же станет сражаться, изведав его поступь? Глупец, безумный — вот, кто возьмется за оружие. Не может не знать завтрашнего дня тот, кто преступает его границу. «Что касается страны Египта», то говорят, что «со времен богов она —это единственнаядочь Ра, а его сын —это тот, кто находитсяна троне Шу». Не может замыслить сердце спо- соб как навредить ее людям. Око каждого бога следит за ее грабителями, и это она несет кончину своим врагам». Так говорят всматривающиеся в свои звезды, знающие все свои заклинания, наблюдая за ветрами. Великое чудо случилось для любимой зем- ли — тот, кто напал на нее, оказался у нее пленником, по замыслу божественного царя, торжествующего над своими врагами пе- ред Ра. Мерий, тот, кто совершил зло каждому богу, находящемуся в Инбухедже, судился с ним в Гелиополе, и Эннеада признала его виновным за его преступления...

О, как же любим он, победоносный правитель! О, как же превознесен царь богами! О, как же блистателен он, владыка предписаний! О, как же теперь приятно сидеть и болтать! Люди идут свободно по дороге, и нет никакого страха в их сердцах. Крепости предоставлены самимсебе,колодцы открыты и доступны для посланцев, стены укреплений стоят спокойно,лишьсолн- це будит их сторожей, и маджаи спят по ночам. Наут и Чектен находятся на пастбищах по своему желанию. Скот в поле оставлен пастись. Нет пастухов, переправляющихся через водный поток. Нет больше криков в ночное время: «Остановись! Защити, защи- ти!»,—из усткого-либо.Приходяти уходятс песнями, нет причитаний даже у людей, оказавшихся в трауре. Поселенияопять за- полнены людьми. Тот, кто сеет зерно, тот его и будет есть...

Свергнутые правители твердят: «Мира!» и никто больше не смеет поднять свою голову из Девяти луков. Разрушен Чехен, хетты усмирены. Разграблен Ханаан из-за его всевозможных дурных дел. Достигнут Аскалон, захвачен Гезер, Инам перестал су- ществовать, Израиль опустошен, нет у него всходов, Сирия овдовела из-за любимой земли. Все страны вместе оказались в мире, тот, кто скитался, тот покорился царю Верхнего и Нижнего Египта — [Мернептаху]...