№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
Арріан (II ст. н.е.) — історик, родом з міста Нікомедії в Віфінії (Мала Азія), учень філософа Епіктета (бл. 50-120 рр.), був не тільки вченим, але і держав- ним діячем, зробив блискучу адміністративну кар'єру в правління Адріана (117-138 рр.) і Антоніна Пія (138-161 рр.). Він був намісником Каппадокії, а пізніше членом римського сенату і консулом. Основні його твори — «Анабасіс Александра» і «Індія». Описуючи Індію, Арріан використав головним чином два джерела: 1. Твір Мегасфена — друга і радника царя Селевка (312-281 рр. до н.е.), якого цар відправив послом до засновника царства Маурья — Чандрагупти (грец. Сандрокот- та або Андрокотта, 317-293 рр. до н.е.). На жаль, праця Мегасфена, який описав Індію як очевидець, до нас не дійшла. Тим більшу цінність мають перекази, зроб- лені Арріаном; 2. Спогади Неарха, одного з полководців Александра Македонського (336-323 рр. до н.е.); він командував флотом, побудованим для перевезення частини македонської армії по Інду, а потім морським шляхом з Індії у Вавілонію. Крім того, Арріан використав також праці відомого александрійського географа і астронома Ератосфена.
Вивчаючи походи Александра, Арріан користувався насамперед творами Птолемея Лага, одного з полководців македонського царя, який пізніше став ца- рем Єгипту, і Арістобула, який теж брав участь в поході. Головним чином завдяки Арріану до нас дійшло багато історичних і історико-географічних фактів, зібра- них цими авторами. Зрозуміло, що повідомлення про Індію чужоземців — греків і македонян, — які записували свої поверхневі враження і не завжди розуміли мі- сцеві соціальні відносини і звичаї, потребують перевірки і зіставлення з індійськими першоджерелами. Зокрема, Арріан або, вірніше, автори, яких він використав, дуже неточно, з великими перекрученнями змалювали варново-кастовий лад.
І, 1-2. Область поза вигином ріки Інду на захід до ріки Кофену3 заселяють астакени і ассакени, індійські народи. Але вони не такі великі на зріст, якті, що живуть всередині вигину Інду, іне такі мужні і не такі чорні, як більшість індійців...
II, 1, 5-9. Ті ж області, які лежать від Інду на схід, називатимуться в мене землею індійців і народи ці індійцями. А північ- ною границею землі індійців є гора Тавр4... Ті області, що лежать на захід від землі індійців, відділяє ріка Інд аж до Великого мо- ря5, куди і сам він впадає двома гирлами, причому гирла не розташовані одне біля одного, як розташовані п'ять гирл Істру6, але як гирла Нілу, що утворюють єгипетську Дельту; таким чином, і Дельту землі індійців робить ріка Інд, не меншу від єгипетської; і називається вона мовою індійців Паталамі. На півдні Велике море7 оточує землю індійців, і зі сходу оточує її це ж море8. Області, що лежать на південь від Паталамі і гирл Інду, відвідав Александр, македоняни і багато еллінів; а до земель, які лежать далі на схід відрічки Гіфасія9, Александр не дійшов. Лише небагато авторівописали те,що лежить там до ріки Гангу і де розташовані ги- рла Гангу і місто найбільше в індійців — Палімботри10 біля Гангу.
V, 1-4. Хто хоче пояснити причину численності і величини індійських рік, нехай пояснює; що ж до мене, то і це нехай буде записане як чутка. Адже Мегасфен записав назви і багатьох інших рік, які за Гангом і Індом впадають у Східне11 і Південне (зовні- шнє) море12. Він говорить, що всіх індійських рік — п'ятдесят вісім і всі вони судноплавні. Але мені здається, що Мегасфен відві- дав невелику частину землі індійців, правда, більшу, ніж ті, хто приходив з Александром (сином Філіппа); бо він говорить, що зу- стрічався з Сандрокоттом, великим царем індійців, ще більшим, ніж Пор. Отже, цей Мегасфен говорить, що ні індійці не ходили війною на будь-яких людей, ні будь-які люди —на індійців.
VI, 9. ...Зовнішній вигляд людей не зовсім відрізняється в індійців і ефіопів. Бо індійці, що живуть на півдні, більше схожі на ефіопів, чорні на вигляд, і волосся в них чорне, крім того, звичайно, що вони не такі кирпаті і кучеряві, як ефіопи; ті, що жи- вутьдалі на північ, в порівнянні з цими, зовнішнім виглядом більше нагадують єгиптян.
VII, 1-3. Народів індійських, говорить Мегасфен, всіх сто вісімнадцять. Що народів індійських багато, я і сам згоден з Ме- гасфеном, але не можу зрозуміти, як він міг дізнатись і вказати це точно, відвідавши лише невелику частину землі індійців, в той час як не у всіх племен є зв'язок між собою. В стародавні ж часи індійці були номадами, нагадуючи не скіфів-землеробів, а тих, які, мандруючи з своїми возами, міняють одну частину Скіфії на другу, не населяючи міст і не шануючи святилищ богів. Отже, у
1 Эфоры — высшие должностные лица в Спарте, которые ведали судебными делами и осуществляли контроль над всеми государственными учреждениями.
2 Диойкеты — управители, ведущие хозяйственные дела.
3 Кофен — тепер Кабул — права притока Інду.
4 Тавр — маються на увазі Гімалаї, які Арріан вважає частиною Таврського хребта, що пересікає, на його думку, всю Азію.
5 Велике море — тут мається на увазі Аравійське море.
6 Істр — Дунай.
7 Тут мається на увазі Індійський океан.
8 Бенгальська затока.
9 Гіфасій — нині В'яза або Беджа, крайня східна притока Акезіну.
10 Палімботра — інд. Паталіпутра (тепер Патна).
11 Східне море — мабуть, Бенгальська затока.
12 Південне (Зовнішнє) море — можливо, Індійський океан.
індійців не було ні міст, ні святилищ, споруджених богам, а одягались вони в звірині шкури, що належали тим тваринам, яких во- ни вбивали, а їли вони кору дерев. Називаються ці дерева мовою індійцівталами1.
Розповідається також, що індійці не ставлятьпам'ятників померлим, а вважають, що самоїдоблесті мужівдоситьдля па- м'яті про них, а також пісень, які вони співають. Число індійських міст записати не можна, бо їх дуже багато. Ті, що лежать біля ріки або біля моря, будуються з дерева; бо збудовані з цегли не можуть бути довговічними через зливи і тому, що ріки біля них, розливаючись вище берегів,наповнюють водою рівнини. А всіті,що збудовані в більш підвищених і високо розташованих місцях і до того ж відкритих, робляться з цегли і глини. Найбільшим містом в індійців є так звані Палімботри, в землі прасіїв2, де злива- ютьсярікиЕраннобой3 і Ганг(найбільша з рікІндії), а Ераннобой, хоч він і третя з індійськихрік, більший від рік, що знаходяться в інших місцях. Але він поступається перед Гангом, бо вливає в нього воду. Мегасфен говорить, що місто з кожного боку, там, де воно заселене на найбільшу відстань, має в довжину до 80 стадіїв4, а в ширину — до 15. Навколо міста викопаний рів шириною в 6 плетрів5, глибиною ж — 30 ліктів;башт стіна має 570 і брам — 64.Варте увагив землі індійців те, що всііндійці вільні іні один індієць не є рабом6. В цьому схожість лакедемонян і індійців. Але у лакедемонян рабами є ілоти і вони ж виконують належне ра- бам, а в індійців ніхто інший не є рабом, ні тим більше хто-небудь з індійців.
Поділені індійці в цілому на сім класів7. Один з них — мудреці, менш численні, ніж інші, але найбільш поважані і про-
славлені. Бо у них немає потреби ні займатися якою-небудь фізичною працею, ні вносити щось з того, що вони одержують, в об- щину. Просто кажучи, у мудреців немає ніякого іншого обов'язку, крім того, щоб приносити жертви богам за общину індійців, і коли хтось приносить жертву приватно, керівником жертви для нього стає один з цих мудреців, бо інакше його жертви не будуть угодні богам. До того ж вони єдинізіндійців, досвідчені в мантиці8, інедозволяєтьсянікому іншому пророкувати, крім як мудро- му мужеві. Пророкують вони про все, про пори року, і про будь-яке лихо, що може спіткати общину; про приватні питання окре- мим людям у них не заведено пророкувати, тому що мантика не займається дрібнішими справами або тому що недостойно труди- тися надцим. А хто помилитьсядо трьох раз, пророкуючи, йому не роблять жодного іншого зла, алевін повинен весь часмовчати; і немає нікого, хто примусив би такого мужа, що зобов'язаний мовчати, вимовити хоч один звук. Ці мудреці живуть голими9, зи- мою підвідкритим небом на сонці, а літом, коли сонце вповній силі, —на луках і вболотахпід великими деревами, тінь яких, го- ворить Неарх, досягає в окружності до п'яти плетрів, і десятки тисяч людей могли б користуватися тінню під одним деревом; такі великі ці дерева. Їдять вони плоди і кору дерев, яка не менш солодка і поживна, ніж плоди фінікових пальм.
Другими після цих є землероби, найчисленніші з індійців. У цих нема військової зброї, і вони не турбуються про військові справи, але вони обробляють землю і вносять податки царям і автономним містам. І коли у індійців станеться війна між собою, їм не можна чіпати землю трудящих і спустошувати цю землю. Одні воюють і убивають одні одних, як прийдеться, а другі поблизу них спокійно орють або збирають виноград, або знімають плоди, або жнуть.
Третій клас у індійців —це пастухи,чабани і волопаси. Іці не оселяються ні в містах,нів селах, воникочовики і живуть на горах, податок і вони приносять відхудоби, і полюють вони повсій країні і на птахіві на диких звірів.
Четвертий клас — ремісничий і торговий. І ці виконують повинності і приносять податок за свої заняття, крім тих, хто виробляє військову зброю. Вони і плату одержують від общини. До цього класу належать і кораблебудівники, і корабельники, які плавають по ріках.
П'ятий клас у індійців — воїни, щодо численності другий після землеробів; вони найбільш вільні і найбільш користуються насолодами. Вони займаються тільки військовою справою. Зброю роблять їм інші, і коней доставляють інші, і прислуговують в таборіінші, якіі доглядають коней, ічистять зброю, іводять слонів, ілагодять колісниці, іправлять ними. Самі жвони, якщо тре- ба воювати, воюють, а коли настане мир — втішаються; і їм плата з скарбниці іде така, що з неї легко годувати іінших.
Шості в індійцівтакзваніспостерігачі. Вони спостерігають те, що дієтьсяіпо країнііпо містах і повідомляють про це царя, де індійці підвладні царю, або місцевим властям, де вони автономні. І їм не можна повідомляти нічого неправдивого, і ні один з індійців ніколи не був обвинувачений в неправді.
Сьомими є ті, хто обговорює загальні справи разом з царем або по містах, які автономні, з їх властями. Чисельністю цей клас невеликий, а мудрістю ісправедливістювирізняється середусіх. З цього класу обираються в них і начальники, і всі номархи, гіппархи10, охоронці скарбів, начальники таборів, навархи11, скарбники і наглядачі за працею землеробів.
Брати жінку з іншого класу не можна, наприклад, землеробам з ремісничого або навпаки. Не дозволяється і те, щоб одна людина займалася двома ремеслами або переходила з одного класу в інший, наприклад, в землеробський з пастушого або в пасту- ший з ремісничого. Одне їм дозволено — ставати мудрецем з усякого класу, бо в мудрецівжиття не розпещене, а найтяжче.
XVI, 1-10. Одежею індійці користуються полотняною, як говорить Неарх, з полотна, що добуваєтьсяз дерев12... Це полотно або біліше від всякого іншого полотна, або здається білішим, бо самі вони темного кольору. Є в них полотняний хітон13 до поло-
вини гомілки. Частина накидки закриває плечі, частина обмотана кругом голови. І сережки з слонової кості носять індійці, які ду- же багаті; бо не всі індійці носять їх. Бóроди ж, говорить Неарх, індійці красять в різні кольори, одні, щоб здаватися білими, на- приклад, в найбіліший колір, а інші — в темно-синій; а де в кого бороди багряні, в багатьох і пурпурові, в інших зеленуваті; він же говорить, що високопоставлені індійці носять влітку зонтики. Сандалії носять з білої шкіри, причому вони багато оздоблені; і підошви сандалій у них розмальовані і високі, щоб здаватися вищим на зріст.
В індійцівне один вид зброї, а піші в них мають лук, причому довжиноюлукрівний з тим, хто носить його, і ставлячийого вниз на землю і упершись в нього своєю ногою, вони так стріляють, відтягуючи тятиву якомога більше назад14, бо стріла в них
1 Тала — рід пальми; її солодкий сік і тепер улюблений напій місцевих жителів, а напівдозріла серцевина плодів вживається для їди.
2 Прасії — одне з індійських племен. 3 Ераннобой — можливо, суч. Чона. 4 Стадій=185 м.
5 Плетр=31 м.
6 Ці слова Мегасфена не підтверджуються давньоіндійськими текстами — в законах Мáну і в Артхашастрі не раз згадуються раби.
7 Тут в Мегасфена знов розбіжність з індійськими першоджерелами, в яких постійно підкреслюється поділ всього населення на чотири варни, а не на сім каст.
8 Мантика — мистецтво ворожіння з метою пізнання волі богів.
9 Голими мудрецями (гімнософістами) називали греки індійських філософів, строгих аскетів (за різними припущеннями, це були йоги, садху або адживіки), що відкидали навіть одяг і проводили життя в спогляданні. Десять гімнософістів були полонені, і Александр Македонський задавав їм питання.
10 Гіппарх (грец.) — начальник кінноти.
11 Наварх (грец.) — командуючий флотом.
12 Очевидно, бавовник.
13 Хітон (грец.) — полотняний одяг на подобу довгої сорочки без рукавів.
14 Мабуть, мова йде про так званий складений лук, зафіксований етнографами у цілого ряду азіатських народів.
трохи менша трьох ліктів, і ніщо невитримує стріли, пущеноїіндійським мужем-стрільцем, ніщит,ні панцир, ніколи б було що-- небудь міцніше. В лівих руках у них — пелти1 з необробленої шкіри, вужчі, ніж у тих, хто носить у нас, а довжиною трохи корот- ші. У декого замість луків — дротики. Меч носять всі, широкий і не менше трьох ліктів завдовжки; і його, коли почнеться у них рукопашна битва — а це не часто в індійців трапляється, — вони обома руками піднімають для удару, щоб сильніший був удар. Вершники у них мають два дротики, подібні до дротиків савніїв2, і пелту меншу, ніж у піхотинців.
XVII, 1-6. Будовою свого тіла індійці сухорляві і високі на зріст і набагато легші при ході від інших людей. Засобами пере- сування для більшості з індійців є верблюди, коні і осли, а для багатих — слони. Бо слон є в індійців царським способом пересу- вання; другим по честі за ним —четвірка коней; третім же — верблюди; їздити на одномуконі —ганьба. Жінки в них, що вважа- ються найбільш розсудливими, за жодну ціну не дають себе спокусити; але, одержавши слона, жінка віддається тому, хто йогодає. І індійці не вважають ганебним, якщо жінка віддаєтьсякому-небудь за слона, але на загальну думці, для жінки почесно, що їїкра- са прирівняна до ціни слона. Шлюби3 укладають так, що при цьому нічого не дають і не беруть; але коли дівчата досягають шлю- бного віку, то батьки виводять їх перед народом і дають вибрати будь-яку тому, хто переможе в боротьбі, в кулачному бою, або в бігу, або виявить яку-небудь іншу доблесть. Індійці їдять хліб і займаються землеробством, ті, принаймні, з них, які не горці; а ці їдять звірине м'ясо...